-= Меню =-

Уманський період у житті і науковій діяльності професора Придорогіна Михайла Івановича

До 155-річчя від дня народження

Відомий зоотехнік Михайло Іванович Придорогін народився у селянській родині, яка проживала у Саратовській губернії. Після закінчення у 1873 році двокласного училища у селищі Баланда Актарського повіту, вступив до Саратовського реального училища, яке закінчив у 1880 році.

Сарстовсье реальне училищеСарстовсье реальне училище

 Два роки поспіль юний Михайло займається сільським господарством у рідному селі, допомагаючи  батькові. 

У 1882 році стає студентом Петровської академії землеробства та лісівництва (згодом Московська сільськогосподарська академія ім. К.А. Тімірязєва).

Петровська Академія

 Після успішного закінчення академії у 1887 році Михайло Іванович викладає у Маріїнському середньому училищі землеробства.

 Через деякий час Придорогін був переведений до Уманського училища землеробства і садівництва.  В Умані він поєднував викладацьку роботу з  посадою управляючого практичним господарством училища.

Уманське училище землеробства i садiвництва

 Згідно розпорядженню Міністерства Державного Майна і реорганізацією Уманського училища садівництва в училище землеробства і садівництва у 1868 році «для практическихъ занятій воспитанниковъ по сельскому хозяйству на принадлежащей Училищу и частію уже разработанной землъ (до 32 десятинъ) устроить небольшое правильное хозяйство, которое было бы однако же достаточно для учебныхъ цълей заведенія»  Про це пише у своїй праці «Крупный рогатый скотъ при практическом хозяйствъ Уманскаго училища земледълія и садоводства» інспектор училища Павло Григорович Анциферов  «Въ силу этого распоряженія, часть земли, отръзанной отъ сада, была назначена подъ полеводство (24 д.) и на ней заведенъ шестипольный съвооборотъ, а остальная часть отведена подъ выгонъ. Вот это-то маленькое по количеству земли хозяйство и получило названіе «Практическаго хозяйства Уманскаго Училища Земледълія и Садоводства». Оно со времени своего основанія постоянно находилось въ завъдованіи одного изъ преподавателей спеціальныхъ предметовъ и служило для практики учениковъ, какъ по земледълію, такъ и по скотоводству».

 Цікавий той факт, що стадо складалось з: « Выписанный изъ-за границы альгаускій скотъ и купленный въ Подольской губ. сърый былъ зачисленъ въ племенные списки практическаго хозяйства въ сентябръ и октябръ месяцахъ 1876 года. С этого времени скотоводство практическаго хозяйства стало рости и съ каждымъ годомъ давать больше средствъ для практическихъ занятій учениковъ».

Бик альгуської породиБик альгуської породи
Корова альгуськой породиКорова альгуськой породи
Бик сiрої породиБик сiрої породи
 Корова сiрої породи Корова сiрої породи

  У 1888 році, коли до Умані приїхав Михайло Іванович Придорогін, стадо практичного господарства налічувало альгауської породи: биків – 3, дійних корів – 15, нетелей – 5, телят старшого віку – 13, телят молодшого віку – 7; альгауських метисів: биків – 3, дійних корів – 15, нетелей – 5, телят старшого віку – 13, телят молодшого віку – 7; альгауських метисів: дійних корів – 7, нетелей – 1, телят старшого віку – 6, телят молодшого віку – 2. Найстарша корова мала вік – 11 років.

План коровникаПлан коровника

Стадо утримувалось у приміщені побудованому у 1884 році: «Остановимся на этой постройкъ. Коровникъ представляетъ весьма опрятное, каменное зданіе, побъленное снаружи известью, подъ гонтовой крышей, выкрашенной газовой смолой. Онъ представляетъ слъдующіе размеры: длина 21 саж., ширина 5 ½ саж, высота до карниза 5 арш., а до конца крыши 3,5 саж. Стъны толщиною въ 1 ½ кирпича, съ пилястрами (выступами для большей прочности) через каждые 2 саж. въ ½ кирпича, а шириною въ 2 ½, утвержденные на каменномъ фундаментъ изъ гранитнаго камня».

 Коровник Коровник
 Фундамент з гранiтного камiння Фундамент з гранiтного камiння
Стiни коровникаСтiни коровника

  Павло Григорович Анциферов так описує «скотный двор»: « Большая часть этого двора до навозохранилищъ вымощена гранитнымъ камнемъ, почему здесь не бываетъ грязно и топко. На этот дворъ скотъ выгоняется  каждый раз, какъ только нет ненастной погоды». 

   

  У 1888-1894 роках Придорогін викладач Новоалександрійського інституту сільського господарства і лісівництва. З 1893 року професор кафедри зоотехнії.

 Протягом 1894 року триває для Михайла Івановича закордонне відрядження.

  У 1895 році він повертається до Росії і починає працювати у Московському сільськогосподарському інституті, де викладає до останніх днів свого життя. З 1905 по 1910 рік завідував тваринницькою фермою інституту. У 1910 році на фермі був зафіксований середній найвищий річний показник надою молока – 4 200 кг. Раніше корови цього стада давали в середньому 2 763 кг. молока. Після Жовтневої революції 1917 року професор Придорогін отримав додаткову посаду – був призначений головою Центральної зоотехнічної комісії Наркомата землеробства, якою керував до свого останнього дня.

  В ті роки зоотехніки часто користувались формулою професора Придорогіна, за якою визначалась вага живої тварини. Михайло Іванович запропонував виміряти  у сантиметрах довжину тулуба від потилиці до кореня хвоста, і об’єм грудної клітини за передніми ногами, потім ці числа перемножувати і ділити на 160. Відрядження на тваринницькі ферми, конезаводи стали частиною його життя, лягли в основу його наукових досліджень.

  Чи згадував він провінційну Умань? Вірю, що так…

  Серце вченого зупинилось 13 червня 1923 року.

   Професор Придорогін залишив багато наукових та науково-практичних робіт. В музейній кімнаті Наукової бібліотеки зберігається лише  єдиний екземпляр  його книги «Крупный рогатый скотъ (Важнъйшія породы) » (1912). 

  Невеличка замітка у журналі «Вестник сельского хозяйства» №10 за 1926 рік.

Виставка в ПерміВиставка в Пермі

 

Все, що зробили Ви,

Залишиться в історії.

Що відчували Ви

Ми можем здогадатись.

Епоха Ваша десь

давно за обрієм

А чи згадають нас?

Лиш варто сподіватись…

Наталія Михайлова,
 провідний бібліотекар

Сарстовсье реальне училищеСарстовсье реальне училище
Бик альгуської породиБик альгуської породи
Корова альгуськой породиКорова альгуськой породи
Бик сiрої породиБик сiрої породи
 Корова сiрої породи Корова сiрої породи
План коровникаПлан коровника
 Коровник Коровник
 Фундамент з гранiтного камiння Фундамент з гранiтного камiння
Стiни коровникаСтiни коровника
Виставка в ПерміВиставка в Пермі

Останні новини Наукової бібліотеки


  • 14.08.2018 Виставка нових надходжень (серпень – вересень)