-= Меню =-

Ніколи знову…

27 січня –  Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту.

Голокост – одна з найболючіших, незагоєних ран на тілі історії людства. Саме 27 січня 1945 року радянські війська визволили найбільший з гітлерівських концтаборів – Освенцим, який знаходився на території Польщі. Від побаченого, у солдат – мужніх чоловіків, які пройшли страшну війну, від жаху крижаніли серця, стигла в жилах кров. Фашистські концтабори призначалися для фізичного знищення цілих народів. Ці табори проектувалися і будувалися не як місця ув'язнення, а як фабрики смерті. Кожен день тисячі людей зазнавали нестерпних катувань, пекельного болю, страшної смерті.

Точну цифру жертв Голокосту назвати неможливо. У вироках Нюрнберзького трибуналу говорилося про шість мільйонів. Але дослідження і до нині не припиняються. Жахлива цифра зростає.

Минуло вже 72 роки, а слова «Освенцим», «Майданек», «Треблінка» і досі навіюють жах, біль, сльози. Людство ніколи не забуде цю чорну сторінку історії. Музеї, меморіали, заходи, книги, фільми – вічне нагадування про звірства фашистів. Наш обов’язок пам’ятати тих, кого вирвав з життя нещадний смерч Голокосту. Ми повинні вічно шанувати пам'ять наших великих пращурів, які зупинили цей жах.

Але турбує одне питання. Чи винесло людство урок?

Олена Рудковська, бібліотекар Наукової бібліотеки

Останні новини Наукової бібліотеки


  • 15.11.2017 Віртуальна виставка до Дня працівників сільського господарства України