-= Меню =-

Міцуль Михайло Семенович – один із перших випусників Головного училища садівництва

Міцуль Михайло Семенович народився 20 листопада 1836 р. в Молдавії в сім'ї державного селянина. Дитинство пройшло серед пишної природи в прекрасних садах і виноградниках, звідки його інтерес та любов до сільського господарства, садівництва і професійний вибір.

У 1855 р. закінчив Головне Училище садівництва в м. Одесі. У 1864 р. закінчив землеробський інститут в званні кандидата агрономії і лісівництва. Потім служив в Департаменті сільського господароства Міністерства державного майна.

13 листопада 1870 р. Міцулю М.С. було присуджено велику золоту медаль «За труд по обществу и за литературную его деятельность по сельскому хозяйству».

У травні 1871 р. за наказом керівництва його було направлено на острів Сахалін як спеціаліста по сільському господарству. Доручено скласти карту-план острова, в якій відмітити райони, які придатні до ведення сільського господарства.

Шлях проходив через усю Росію. У Красноярську Михайло Семенович зустрівся з гірничим інженером Іннокентієм Олександровичем Лопатіним і отримав рекомендації, як правильно розрахувати час для роботи на острові.

Вчений відвідав також Сибірський відділ Російського географічного товариства в Іркутську, де ознайомився з наявними там матеріалами.

7 вересня 1871 р. на клінері «Гайдамак» Міцуль М.С. прибув на сахалінську землю. Ознайомившись з природними  умовами сахалінської землі, він зробив висновок, що природні умови Сахаліну повністю придатні для ведення сільського господарства.

Подальші дослідження Міцуль почав з Мурав'ївського посту. Тут він організував метеорологічну станцію, де проводив регулярні спостереження.

З 9 жовтня по 17 грудня 1871 р. М.С. Міцуль знаходився в експедиції, яка досліджувала Південний Сахалін. Його учасники досягли посту Корсаковського, пройшовши по протоках річки Сусу і побували в поселенях: Воскресенське, Середнє і Новоолександрівське. Це булла, звичайно, не остання експедиція.

25 жовтня Міцуль повів свій загін через Такойську долину. Перехід був самим виснажливим для мандрівників. Місцевість була горбиста і дика, дощ переходив на сніг, температура знижувалася, закінчувалися продукти харчування, що змушувало учасників експедиції збирати ягоди, щоб хоч як протриматися.

4 листопада експедиція добралася до селища Маока (тепер м. Холмськ). За цими дослідженнями була написана об'ємна робота Міцуля М.С. «Очерк острова Сахалина в сельскохозяйственном отношении».

31 травня 1872 р. Міцуль в супроводі вісьмох солдатів направився в далеку експедицію через Камишовий хребет, вийшовши на берег заливу Терпенія.

На початку 1873 р. мандрівки по Сахаліну завершились. Міцуль М.С. через Америку повернувся в Петербург, представивши обширний звіт, ухвалений Міністерством Державного Майна. Це був уже згаданий «Очерк острова Сахалина в сельскохозяйственном отношении».

За активну діяльність в експедиції Михайла Семеновича Міцуля було нагороджено орденом Святого Володимира IV ступеня.

8 вересня 1880 р. Міцуль знову повертається на Сахалін, тепер уже як перший агроном острова. У 1880-1881 рр. дослідник знаходився в безперервних роз’їздах.

Михайло Семенович Міцуль відвідав багато поселень і постів, склав звіт, клопотав перед вищестоящими інстанціями про отримання насіння і скотини.

За його ініціативи у 1881 р. відкрито дві солеварні, прийняті міри щодо розвитоку тваринництва, закупівлі худоби для Сахаліну.

Міцуль брав активну участь в організації експедиції І.С. Полякова і А.М. Нікольського, а також надавав допомогу екіпажу кліпера «Пластун», який в 1882 р. під керівництвом капітана 1-го рангу Полянського вів дослідницькі роботи.

Отримані знання в Головному Училищі садівництва дали змогу Михайлу Семеновичу зробити аналіз та провести детальні спостереження для написання наукових праць, які були викладені в його книгах.

На теперішній час у музейній кімнаті Наукової бібліотеки Уманського національного університету садівництва доступні для користування його «Очерк острова Сахалина в сельскохозяйственном отношении» (С.-Петербург,1873 г.). Нарис складає короткі витяги з представленного в Міністерство внутрішніх справ детального звіту про результати дослідження острову Сахалін у сільському господарствіарис має три частини. Частина перша містить відомості та спостереження, які відносяться до грунту, флори і фауни. Ці спостереження  були прийняті до відома, при обговоренні питання про те, в якій мірі місцеві умови можуть бути признані відповідними цілями уряду відносно придатності острову для колонізації його засланців-переселенців. До другої частини ввійшов опис військових постів, наведені результати сільськогосподарських робіт переселенців-селян, спроби застосування обов'язкової праці злочинців у сільському господарстві. Частина третя містить ряд висновків на основі досліджень, викладених в попередніх двох частинах. У заключній частині наведені міркування про те, в якій мірі можна розраховувати на успіх від ведення сільського господарства в описаних місцевостях з зазначеними данними для облаштування землеробських ферм за допомогою обов'язкової праці з засланих чоловіків і жінок, підготовку з них майбутніх землеробів.

Цікавою була і залишається праця Міцуля М.С. «Домашній огород» (Москва: Изд-ние Книгопродавца Салаева, 1876 г.). Читач має змогу ознайомитись з раціональними прийомами догляду за овочами, не тільки у відкритому грунті, а й у парниках. Автор звертає увагу на більш шкідливі комахи і боротьбу з ними. Книга містить розділи про культури огородніх рослин, місцезнаходження, грунтові удобрення, обробіток грунту, а також хвороби рослин і боротьбу з ними.

Не можна залишити поза увагою і працю Михайла Семеновича, яка також знаходиться в музейній кімнаті Наукової бібліотеки – «Обзоръ Парижской Всемирной выставки 1867 года. О произведенiяхъ лъсоводства и лъсныхъ продуктахъ» (С.-Петербургъ: Типографія товарищества «Общественная польза'», 1869 г.).

Помер Михайло Семенович на 47-му році життя 27 квітня 1883 р. в посту Олександрівському. З його працями і починаннями назавжди пов'язані зародження і встановлення сільського господарства на Сахаліні.

Ім'я його живе нині у назві селища Міцулівка, заснованого в 1882 р. в Ананівському районі. На честь Михайла Семеновича названо і гірський хребет, вершина в Холмському районі, село Михайлівка в Олександрівсько-Сахалінському районі, гора в Анівськомуу районі.

Оксана Борейчук,
бібліотекар I категорії

Останні новини Наукової бібліотеки


  • 15.11.2017 Віртуальна виставка до Дня працівників сільського господарства України