Слава козацька не вмре, не поляже
Ось уже другий рік 14 жовтня ми відзначаємо в нашій державі День захисника України. Символічно, що цей день співпадає зі святом Покрова. Так уже повелося в історії нашої країни, що Пресвята Богородиця є покровителькою всіх захисників української армії.
Цій темі і була присвячена виховна година, яку підготували і провели працівники абонементу № 2 Наукової бібліотеки. Учасниками заходу стали студенти 23- ас групи (куратор Андрій Любченко) і 62- см групи (куратор Ірина Полянецька).
За вікном осінній вітер погойдував вітки дерев, а в залі було тихо і затишно. Присутні уважно слухали доповідь провідного бібліотекаря Полянецької О.Е. про історію козацтва та збройних сил України, а також з цікавістю розглядали матеріали книжкової виставки «Козацтво – слава України».
Любов до свого народу, до своєї землі починається із знання народних традицій, обрядів, зі знання історії українського народу.
Завдяки впливові козацтва на українську культуру українці і в подальшому, у часи бездержавності зберегли прагнення до волі і незалежності, а образ козака став уособленням чоловіка – воїна, захисника Вітчизни.
У страшній борні наш народ і наша армія мужніє, вдосконалюється і перемагає. Схилимо низько голови перед пам’ятю і подвигом славних синів України – героїв небесної сотні і героїв АТО.
Пам’ятайте про тих, що безвісті пропали.
Пам’ятайте про тих , що не встали, як впали.
Пам’ятайте про тих, що згоріли як зорі.-
Такі чисті і чесні, як повітря прозоре.
Пам’ятайте про тих , що за правду повстали.
Пам’ятайте про тих, що лягли на заставах.
Пам’ятайте про тих, що стрибали під танки…
Є в місцях невідомих невідомі останки.
Є в лісах, є у горах, і є під горою –
Менше в світі могил, ніж безсмертних героїв.
Пам’ятайте про них і у праці, і в пісні –
Хай відомими стануть всі герої безвісні.
Куратор 62- см групи Ірина Полянецька виступила із заключним словом і побажаннями щодо проведенного заходу: «Хочеться всім вам побажати справжньої любові до краю, де живете, до України. Хочу, щоб всі ми вірили в щасливе майбутнє нашої держави, щоб уміли боротися за її оновлення. А для цього варто вчитися, багато працювати і надіятися на краще».
Лідія Кецкало,
бібліотекар 1 категорії
