-= Меню =-

Еммеріх Фрідріх Давидович – вчений фізіолог

У 2016 році виповнюється 85 років від дня народження доктора сільськогосподарських наук, професора Еммеріха Фрідріха Давидовича. Народився Фрідріх Давидович 16 липня 1931 року в сім’ї службовців в с. Підлісному Марксівського району Саратовської області. Навчався в Казанському сільськогосподарському інституті, після закінчення якого (1954)  був направлений на цілину в Алтайський край.

З 1958 по 1961р. навчався в аспірантурі Всесоюзного Науково-дослідного інституту рослинництва ім. академіка М.І. Вавілова. 1961 - 1963 рр. працював старшим науковим співробітником і виконував обов’язки завідуючого лабораторією зернових культур Московського відділення ВІР.

У 1963 році був обраний за конкурсом на посаду доцента кафедри Новозибківського педагогічного інституту.

 Працював старшим науковим співробітником лабораторії фізіології рослин Всесоюзного науково-дослідного інституту зрошуваного овочівництва і баштанництва.

Протягом 1976-1987 рр. очолював кафедру мікробіології, біохімії і фізіології рослин Уманського сільськогосподарського інституту. Був головою методичної комісії факультету заочної освіти та плодоовочевого факультету, керував науковою роботою студентів. В 1985 році захистив докторську дисертацію, а через рік йому було присвоєно вчене звання професора.

Вчений займався науково-дослідною роботою за цільовою комплексною науково-технічною програмою «Створення і широке впровадження регуляторів росту рослин, які забезпечують підвищення врожайності сільськогосподарських культур і поліпшення якості».

Спільно з І.М. Карасюком Фрідріх Давидович  в 1976-1980 рр. в навчально-дослідному господарстві «Родниківка» Уманського сільськогосподарського інституту вивчали вплив хлорхолінхлоріду на якість розсади і урожай помідорів. Крім того, у Монастирищенському районі Черкаської області та Білявському районі Одеської області проводилися польові виробничі досліди. Дослідження показали, що під впливом обробки розсади туром формуються міцні приземкуваті рослини з укороченими і потовщеними стеблами, краще облистяні, з добре розвиненою кореневою системою. На розвиток розсади також впливав тип культиваційної споруди. Оброблена розсада з парників характеризувалася кращими показниками, ніж з плівкових теплиць. Ця відмінність пояснюється неоднаковими температурними умовами,  що створюються в цих спорудах.

У розсади помідорів під дією хлорхолінхлоріду змінюються не лише морфологічні ознаки, а й посилюється їх стійкість до від’ємних температур, стимулюються окисно-відновні процеси й процеси синтезу, збільшується вміст хлорофілу при низькій інтенсивності світла, що дуже важливо при вирощуванні розсади в закритому грунті.

Вченими доведено, що в польових умовах учгоспу «Родниківка» врожайність зросла в середньому на 19.5 – 25.2%, значно збільшився вихід ранньої продукції.

Методи оброблення розсади помідорів хлорхолінхлоридом, розроблені вченим, отримали поширення в господарствах України, Нижнього Поволжя, Молдови.

Спільно з Н.Г. Гордєєвою Фрідріх Давидович  досліджував фізіологічну дію цинку на томати в різні періоди онтогенезу. Досліди проводились у Всесоюзному науково-дослідному інституті зрошуваного землеробства і баштанництва. Метою досліджень було вивчення впливу позакореневої обробки рослин сірчанокислим цинком в різні періоди онтогенезу на ріст, жаростійкість томатів, вміст в листі різних форм води і хлорофілу, в’язкість цитоплазми, продуктивність рослин і біохімічний склад плодів.

Чотирирічні вегетаційні дослідження показали, що кращі результати отримані від обробки томатів цинком на протязі 3-4 етапів органогенезу. Позакоренева обробка мікроелементом в цей період підвищувала жаростійкість рослин за рахунок збільшення кількості зв’язаної води в листі, в’язкості цитоплазми клітин, а також позитивно впливала на накопичення в плодах сухих речовин, цукрів, органічних кислот і вітаміну С.

Результати наукових досліджень оприлюднені більш як у 50 друкованих працях.

Фрідріх Давидович брав активну участь у семінарах, конференціях, методичних розробках, публікувався у періодичній пресі, проводив навчально-методичну роботу.

                                                     Марія Фіткаленко,

провідний бібліотекар

Останні новини Наукової бібліотеки


  • 15.11.2017 Віртуальна виставка до Дня працівників сільського господарства України