Вшановуючи професора, відомого вченого-зоотехніка Михайла Придорогіна

21 жовтня для здобувачів освіти та науково-педагогічних працівників факультету агрономії бібліотекою університету була проведена відкрита виховна година «Внесок професора Придорогіна в розвиток зоотехнічної науки», присвячена 160-річчю від дня народження Михайла Івановича Придорогіна, колишнього викладача тваринництва Уманського училища землеробства і садівництва.

Михайло Іванович Придорогін (1862-1923) – професор, відомий вчений-зоотехнік. Після закінчення у 1887 році Петровської сільськогосподарської академії почав працювати керуючим приватного господарства, але згодом перейшов на педагогічну і наукову роботу до Маріїнського землеробського училища, а згодом – до Уманського училища садівництва і землеробства. Був доцентом Ново-Александрійського інституту сільського господарства і лісівництва, а з 1895 року і до кінця життя керував кафедрою приватної зоотехнії у Петровській сільськогосподарській академії.

Ерудиція професора Придорогіна М.І. в зоотехнії була виключно великою та різнобічною. Це підтверджується великою різноманітністю питань, над якими він працював. Він писав з питань сільськогосподарської освіти та дослідної справи, годівлі сільськогосподарських тварин, з питань великої рогатої худоби, конярства та екстер’єру сільськогосподарських тварин. Вчений залишив багату літературну спадщину – близько 180 друкованих праць.

Частина його праць зберігається у фондах бібліотеки Уманського національного університету. З цими виданнями студентів познайомила провідний бібліотекар Наталія Михайлова. Вона розповіла про наукову і педагогічну діяльність Михайла Івановича Придорогіна. Наталія Василівна наголосила, що і досі використовують формулу Придорогіна для визначення живої ваги тварин, зокрема коней, великої рогатої худоби, свиней.

Працюючи в Умані, Придорогін поєднував викладацьку роботу з посадою управляючого практичним господарством Уманського училища землеробства і садівництва.

У 1888 році, коли до Умані приїхав Михайло Іванович Придорогін, стадо практичного господарства налічувало альгауської породи: биків – 3, дійних корів – 15, нетелей – 5, телят старшого віку – 13, телят молодшого віку – 7, старшого віку – 13, телят молодшого віку – 7. Найстарша корова мала вік – 11 років.

Для нас сьогодні цікаво, що стадо утримувалося у поміщенні, побудованому в 1884 році. Ця будівля знаходиться біля сучасної кафедри механізації Уманського національного університету садівництва.

Аналізуючи відділ тваринництва на Київській сільськогосподарській виставці 1897 року, Михайло Придорогін у статті «Нотатки про відділ тваринництва на сільськогосподарській виставці у Києві» пише: «...і чудово підібрана, хоч нечисленна, група бурої швейцарської худоби Уманського землеробського училища...»

За участь у цій виставці Уманське училище отримало: чотири золоті медалі (у номінаціях – садівництво, шовківництво, м'ясо-молочна рогата худоба, навчально-науковий відділ) та одну Велику срібну медаль «За високі показники у навчальній, науковій та агрономічній діяльності» Київської сільськогосподарської виставки».

Професор Придорогін залишив багато наукових та науково-практичних робіт. В музейній кімнаті бібліотеки зберігається лише єдиний прижиттєвий екземпляр його книги «Велика рогата худоба (Найважливіші породи)» (1912).

За виданням 1949 року, яке зберігається у фондах нашої бібліотеки, навчалось багато поколінь студентів Уманського національного університету садівництва.