Плодівництво – складова частина садівництва
В Україні плодівництво виникало і розвивалось з давніх часів. Як свідчать стародавні зображення плодів та описи садів, на території теперішньої України плодові насадження вирощувалися ще в VII-IV ст. до нашої ери. У лісах росло багато диких видів плодових порід. Збереглися описи садів V ст. н. е. У IX ст. навколо Києва була зосереджена значна частина садів, які називалися «раями». Найбільш відомий був Києво-Печерський яблуневий сад.
Розвиток садівництва починає відроджуватися у XVI ст. В XVII ст. на монастирських землях, особливо навколо Києва, створюються великі сади, в яких вирощували яблуню, грушу, сливу, вишню, вольський горіх, виноград. В той час садівники уміли удобрювати сади гноєм, обрізувати дерева, навіть, створювати живоплоти, захищати дерева від підмерзання, зберегти і переробляти вирощений урожай.
Під час другої світової війни садам було завдано значної шкоди – знищено близько
У наступні роки поступово відновлювались садки і розширювались їх площі. Протягом 1971-1995 років відбувалось розкорчування садів у неспеціалізованих громадських господарствах, і площа плодових культур зменшилась до 0,8 млн. га. Урожайність плодових насаджень становила 40-60 ц/га, валові річні збори плодів – 1,4–3,5 млн. тонн, а в окремі роки – до 4 млн. тонн здебільшого за рахунок інтенсифікації плодівництва у спеціалізованих і дослідних господарствах.
Рекомендуємо переглянути тематичну книжову виставку «ПЛОДІВНИЦТВО – СКЛАДОВА ЧАСТИНА САДІВНИЦТВА», на якій представлені книги, що будуть корисними для науковців, здобувачів вищої освіти та широкому загалу читачів.
Оксана Борейчук, бібліотекар I категорії
