Традиції і звичаї святкування Івана Купала

Наші часи позначені небувалим зростанням інтересу до проблем вітчизняної історії, витоків національної культури, до непересічних досягнень минулого. Знання свого родоводу, історичних та культурних надбань предків необхідні не лише для піднесення національної гідності, а й для використання кращих традицій у практиці сьогодення.

Коріння свята Івана Купала має тисячолітню історію, це одне з найстаріших свят, яке дійшло до нашого часу. З джерел, що зберегли найбільш повний опис свята, можна зробити висновок, що воно існувало з раннього періоду родоплемінних відносин. В Україні під час археологічних досліджень виявлено атрибутику свята, якій понад три тисячі років.

Містичне свято Івана Купала відзначається у ніч з 6 на 7 липня. Існує безліч прикмет і звичаїв, пов’язаних з цим днем. Наші предки вірили, що в цю ніч на землю виходять лісовики, відьми і злі духи, а захиститися від них допомагають вода і вогонь. У це свято уважно спостерігають за погодою: злива в цей день віщує тривалу посуху. А потрапити під зливу для людини означає удачу в грошах. Веселка в цей день обіцяє велику удачу, грім з блискавкою – горіхи не вродять.

Головний звичай купальської ночі пов’язаний з розпалюванням великого багаття. У давні часи біля купальського багаття збиралося все село. Через багаття стрибала закохана пара, тримаючись за руки. Якщо стрибок успішний любов буде дуже міцною. У купальське багаття також кидали сорочку хворої людини, щоб вилікувати її від хвороби.

Вінок був одним із головних атрибутів свята. Дівчата плетуть віночки, а потім їх пускають по воді, гадаючи, що їх чекає цього року. Якщо віночок потонув, дівчина в цьому році кохання не знайде. Якщо він відплив, але зупинився, то кохання буде, але не скоро. Якщо ж віночок поплив за течією, то цього року дівчина знайде своє кохання і вийде заміж.

Чимало обрядів на Івана Купала пов’язані з водою. У цей день купалися в річках і озерах, вмивалися росою і ходили босоніж по траві. Також було заведено обливати один одного з відер водою і ходити в лазню. Такі обряди мають не тільки магічну силу, але й приносять користь організму і зміцнюють імунітет.

У ніч на Івана Купала усі трави наділяються магічними, цілющими властивостями, тому їх активно збирали. Лише у купальську ніч на папороті розцвітала чарівна вогняна квітка щастя і всі охочі йдуть у ліс шукати її. За переказами, в ніч на Івана Купала, папороть розцвітає лише на мить і людина, яка зірвала її може розуміти мову тварин і птахів, бачити приховані скарби і входити до будь-яких скарбниць. А також зможе знайти кохання і стати щасливою.

Хоч сьогодні більшість купальських ритуалів і обрядів утратили свій первинний зміст і магічне значення, все-таки за рівнем яскравості, поетичності і чарівності з ним не в змозі конкурувати інше дійство. Як і багато століть тому, воно вабить до себе все нові й нові молоді покоління.

Працівники читальної зали №1 підготували віртуальну виставку «ТРАДИЦІЇ І ЗВИЧАЇ СВЯТКУВАННЯ ІВАНА КУПАЛА». Представлена на ній література ознайомить з культурою побуту українського народу, з історією виникнення свята Івана Купала, пов’язаними з цим днем звичаями, обрядами, прикметами, повір’ями та традиціями святкування. Тож запрошуємо до перегляду.

Марія Фіткаленко, провідний бібліотекар