Здоровше з гумором живеться

…Життя наше не веселе,
А що далі буде?
Кажуть, сміх –
Найкращі ліки.
Смійтесь, добрі люди!

 «Здоровше з гумором живеться…» таке життєве кредо допомагало працювати та творити на різних нивах життя, вченому та поету, відомому селекціонеру, доктору сільськогосподарських наук, професору, лауреату Державних Премій Івану Петровичу Чучмію.

Іван Петрович Чучмій (1934–2004) народився у селі Зеленьки, Миронівського району що на Київщині, в сім'ї колгоспників. Родина мала п'ятеро дітей. То були важкі часи… У селі охопленому голодом вижити було непросто, тож  до дорослого віку дожило лише два сини. Батьки працювали у колгоспі. Мати у ланці, батько у кузні та лісопилці.            

У 1953 році після закінчення Зеленьківської середньої школи вступає на агрономічний факультет Української сільськогосподарської академії (нині – Національний університет біоресурсів і природокористування України), який в 1958 році успішно закінчує.

За направленням академії з 1958 по 1961 рік працював агрономом – насіннєводом радгоспу «Барсуківщина» Талалаївського району Сумської області. Навчався в аспірантурі рідної академії на кафедрі селекції і насінництва. Під керівництвом професора М.О. Зеленського підготував та у 1964 році успішно захистив дисертацію «Изучение цитоплазматической мужской стерильности у кукурузы в условиях Лесостепи УССР т создание гибридов на стерильной основе» на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук. Після закінчення аспірантури Іван Петрович за направленням академії прибув до Черкаської обласної сільськогосподарської дослідної станції, у селі Холоднянське Смілянського району (нині – Черкаський інститут АПВ НААН), де з 1964 до 1990 р. працював на посаді завідувача відділу селекції зернових культур. За цей період районував понад 30 сортів і гібридів кукурудзи, озимої пшениці та ячменю. Та все ж його найбільші наукові досягнення пов'язані з селекцією гібридної кукурудзи. Розроблені ним особисто і внаслідок плідної співпраці з колегами нові методи селекції, інбредні лінії і гібриди кукурудзи нового покоління експонувались на виставках Держплану СРСР, ВДНГ СРСР, ВДНГ УРСР і відзначені багатьма медалями. За плідну працю нагороджений значком «Кращий винахідник сільського господарства СРСР», Орденом Трудового Червоного прапора у 1973 р. та ювілейними медалями ВДНГ СРСР, та медалями «Ветеран праці», «За доблесну працю». За участь в циклі робіт «Розробка методів експериментального одержання і практичного використання індукованих мутацій у рослин» йому присуджена Державна премія Української РСР в галузі науки і техніки 1982 року. За розробку методів селекції і створення ранньостиглих гібридів кукурудзи присуджена Державна премія СРСР в галузі науки і техніки 1986 р.

У 1989 р. Іван Петрович Чучмій успішно захищає дисертацію, подану на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.05 –селекція і насінництво. У 1990 р. І. П. Чучмій обирається професором кафедри генетики, селекції та насінництва Уманського державного аграрного університету, та у період з 1993 до 2004 очолює дану кафедру.

За його активної участі відкрито аспірантуру й розпочато підготовку молодих наукових кадрів для селекційної роботи. У 1993 році виходить з друку монографія «Генетические основы и методы селекции скороспелых гибридов кукурузы», яка відзначена премією Президії Академії наук України ім. В. Я. Юр'єва.

І.П. Чучмій автор понад 40 гібридів і сортів кукурудзи, озимої пшениці, ярого ячменю. Іван Петрович Чучмій лауреат Державної Премії в галузі науки і техніки УРСР.

Результати наукової роботи І. П. Чучмія висвітлені у понад 160 наукових працях і близько 50 авторських свідоцтвах і патентах, видано 2 монографії та 16 методичних розробок.

Крім наукової і педагогічної праці, захоплювався і літературною діяльністю. З перших днів перебування в Умані став дійсним членом Уманського літературного клубу, керував університетською літературною студією, брав участь у художній самодіяльності, читав гуморески, співав у хорі.

Власні гуморески публікує у періодичних виданнях й поетичних збірках, які видавав за кошти шанувальників його таланту. За період 1994–2000 рр. в республіканських, обласних і районних газетах, альманасі «Холодний Яр» та в антології гумору Черкащини «Перепустка в безсмертя» було опубліковано понад 800 гуморесок, які й дотепер друкуються й озвучуються на Національному радіо в програмах «Сміхограй», «Від суботи до суботи» й інших.

Серед збірок І.П. Чучмія слід виділити збірки:

«Смійтесь, добрі люди!» (1998);«Смішне сьогодення» (2000);«Усміхнімось, браття!» (2002).

Підготував до друку четверту збірку під назвою «Нудьгувати ніколи.

Поетична творчість Івана Петровича Чучмія вивчається українськими науковцями і використовується під час написання наукових статей і дисертацій  з філології, що свідчить про визнання його поетичного таланту професіоналами-філологами.

Шановні друзі!

Років чимало я прожив,

Чимало дечого зробив,

Сортів багато наклепав,

Але багатства не надбав.

Поки єдиним є багатством

Мої роки і ваше братство.

Своє здоров’я не могутнє

Віддав за світлеє майбутнє,

У все я вірив без вагання

І ось дожив.. до виживання.

Та дух дерзання не затих!

Живу «відмінно»!.. від других,

Бо крім любимої роботи,

Не маю більше я турботи.

Та я козак ще хоч куди,

Пристосувався до біди.

Як не задушать злі морози,

Цивілізації загрози,

Та ще зробити капремонт

То на любий піду я фронт!

А як погрітися на сонці,

То я ще можу... крізь віконце

Поглянуть хвацько на дівиць

І на красивих молодиць!

А коли вітер відмінить

Та запчастини замінить,

Ще й корвалолчику накапать,

То я ще можу... побалакать

З дівчатами, згадати знов

І про весну і про любов...

Жартую, звісно, про своє,

Та в кожнім жарті правда є.

І щоб не плакать в цім «раю»

Я сміху першість віддаю.

І вам бажаю не тужити,

Всі негаразди пережити!

Я всіх вас, друзі, обіймаю,

Всього найкращого бажаю!

Щоб ви усі в своїй оселі

Були багаті і веселі

Ольга Ковальчук, бібліотекар Наукової бібліотеки