Олександр Миколайович Челінцев

Між нами відстані такі,
Що їх несила подолати.
Сторіччя сиві і роки
Єднають ювілейні дати.
Про вас ми кажемо: були
І нам, прийдешнім, невідомо
Печалі ваші і жалі,
Яка хилила плечі втома…
Гортаю сиву давнину, що
Що раритетним фондом зветься
> І сподіваюсь, що ось-ось –
Ім’я знайоме! Щем у серці…

Пробачте нас, Олександр Миколайович…

Довгі роки для нашого інституту, а згодом університету і для вузівської бібліотеки Ви були просто: «библиотекарь А. Челинцев». З 1908 року в нашій бібліотеці зберігається складений Вами «Каталог фундаментальной  библиотеки Уманского среднего училища садоводства и земледелия. Книги по сельскому хозяйству, садоводству, лесоводству, технологии и сельскохозяйственной механике», який був  надрукований в Уманській друкарні братів Тарадаш.

Вашу фотографію я уперше побачила на віньєтці «Первого выпуска садового отделения Уманского училища садоводства и земледелия 1908 г.», коли ми з Ларисою Цимбровською (завідуючою музеєм університету ) готували матеріали до ювілею Юліуса Робертовича Ланцького (я думаю, Ви були знайомі). 

Намагаючись знайти що-небудь в інтернеті про Юліуса Робертовича я набрала і Ваше прізвище. Тепер, завдячуючи Юлії Вікторівні Бельчич, кандидату історичних наук, доценту, головному спеціаліста Відділу особистих фондів Російського державного архіву економіки і від інших авторів я дізналася, що Ви прожили довге, важке, цікаве і в той же час трагічне життя.

Вітчизна визнала Ваші заслуги, повернула Вам добре ім’я. Я дуже рада, що можу повернути Ваше ім’я і в Наукову бібліотеку Уманського державного національного університету садівництва. Можливо, Вашою рукою зроблений цей напис на книзі «Теорія і практика садівництва» Пьєра Унсона – у правому верхньому кутку титульної сторінки: «Пожертвована П.М. Дубровским 5/VII 908» 

27 вересня 2011 року сталось маленьке відкриття: тепер можу стверджувати ,що ця книга була подарована бібліотеці тодішнім директором училища Павлом Михайловичем Дубровським. До цього дня, можливо, через допущену колись помилку Дубровського писали Павлом Федоровичем. Але про це в іншому дослідженні .

Посилаючись на публікацію в журналі «АПК: экономика, управление» – 1989 г., № 9 с. 60–62, Юлії Бельчич, кандидата історичних наук, хочу повідомити: Олександр Миколайович Челінцев народився 3серпня (21 липня) 1874 р. у м. Вольськ Саратовської губернії в родині торгівельного службовця. У 1895 р. закінчив Мариїнське середнє землеробне училище і був зарахований на військову службу, а вже за рік звільнений у запас. З 1896 до 1900 р. працював статистиком і навчався у Ново-Александрійському інституті сільського господарства і лісівництва (Люблинська губернія), який він закінчив екстерном, отримавши звання агронома першого розряду.

У листопаді 1900р. був призначений на посаду учителя економіки, технології, городництва і садівництва у рідне Маріїнське училище. Тут він починає займатись науковою роботою, підготувавши перші публікації по садівництву. Саме вони стали приводом для наукового відрядження до Німеччини та Франції, де у 1904–1906 рр. Олександр Челінцев успішно вивчав курс декоративного садівництва у вищих школах Далема і Версаля.

Після повернення із-за кордону працює в Уманському (Київська губернія) середньому училище садівництва (1906-1908 рр.). У 1908 р. його обирають доцентом по садівництву, а у 1913 – професором організації і економіки сільського господарства у Ново-Александрійському інституті, який з початком першої світової війни був переведений із Польщі до Харкова.

Цікавою, а для нефахівця пізнавальною, є стаття «Сады близ г. Хвалынска (Сарат. губ.). «Хвалынские сады славятся по всему Поволжью громадным производством яблок. По словам старожилов, бывали годы, когда из Хвалынска вывозили до миллиона пудов яблоков». (У статті саме «яблоков»). Таким описом розпочинається ця стаття, що надрукована у № 9 за 1904 р., стор. 685–692. Олександр Миколайович дає опис садів, витрати на їх утримання, способи щеплення, урожайність в різні роки, вплив погодних умов та атмосферних явищ, хвороб та шкідників тощо.

В ці роки Олександр Миколайович – уже відомий економіст-аграрник, вчений з енциклопедичним науковим кругозором, нестандартним мисленням, засновник «организационно – производственной школы» російської аграрної науки. 

О.М. Челінцева цікавить велике коло питань, про що свідчать статті «Улучшенная зерновая система земледелия в крестьянском хозяйстве нечерноземной России», «К вопросу о русско-германском торгово-промышленном торговом договоре», «Погубернские избытки и недостатки ржи, пшеницы, овса, ячменя и муки ржаной и пшеничной в 1909 г. для Европейской России», «Обзоры русской литературы по сельскому хозяйству за 1908-1913гг.», «Очерки по сельскохозяйственной экономии» и т.д.; друкується його праця: «Сельскохозяйственные районы России как стадии эволюции сельского хозяйства и культурный уровень сельского хозяйства в них» (1909 ,1910гг.)

В журналі «Плодоводство» за 1910 рік № 12 було надруковано повідомлення: «Областной съезд представителей земств и сельских хозяев Юга России состялся в Екатеринославе с 7 по 20 сентября 1910 г. Он был созван Екатеринославским Губернским Земством».

З доповіддю виступив випускник Уманського училища (1894 року) Даміан Данилович Рябой «Мероприятия Ахтырского земства по развитию и улучшению садоводства в Ахтырском уезде». І далі на 1006 сторінці-виступ «А.Н. Челинцев «Об организации опытных полей плодовых насаждений, как основы опытно-плодовых станций»

В журналі «Плодоводство» № 12, 1912, с. 1064 читаємо: «8-я очередная вставка-ярмарка плодоводства и огородничества проходила в Санкт-Петербурге с 29 сентября по 14 октября 1912г. По 5, 7 и 8-му отделам Диплом и малую серебряную медаль вручили Челинцеву А.Н. – за полезные опыты».

1917 рік показав різні точки зору на проблеми аграрного сектора країни.

На запрошення Тимчасового уряду, О.М. Челінцев працює керівником відділу економіки і сільськогосподарської статистики Міністерства землеробства (травень-жовтень 1917). В1917–1918 рр. він перебуває у складі Ліги аграрних реформ.

У складний для країни період 1917–1919 рр. наукові публікації Челінцева складають біля 2 тис. сторінок. Його цікавили не тільки теоретичні, а й практичні питання організації селянського господарства. Ним було організоване обстеження бюджетів сільськогосподарського виробництва селянських господарств 16 південних губерній, утворено науково-дослідне бюро організації селянського сільського господарства у Харкові.

Громадянська війна застала професора Челінцева на Кубані, де він був в науковій експедиції. У 1920 р. Олександр Миколайовичпрацює на викладацькій роботі в Югославії. У 1923 р. працює у Празькому сільськогосподарському інституті, де викладає сільськогосподарську географію і плодівництво, вивчає на практиці хід найрадикальнішої в Європі аграрної реформи.

У 1925 р. на запрошення РНК СРСР Челінцев повертається на Батьківщину і до 1930 р. працює в Земплані РСФСР експертом ЦСУ СРСР по хлібофуражному балансу, бере активну участь в розробці перших двох планів розвитку народного господарства.

Вражає його необмежена енергія. Науково-організаторську діяльність він поєднував з викладацькою роботою у МСХА ім. К.А. Тимірязева, МДУ, завідуванням кафедрами у ВНИИСХЕ, в Харківському сільськогосподарському інституті.

У 1928 році з явилась робота «Динамика крестьянского хазяйства (по материалам динамических переписей ЦСУ за 1920–1926 гг.)».

У 1929–1930 рр. в умовах «соціалістичного наступу» на село стали очевидними обмежені можливості реалізації наукового потенціалу економістів-аграрників. Висновки найбільших спеціалістів (А.В. Чаянова, Н.Д. Кондратьєва та ін.) були відхилені. Усе це відкинуло назад сільськогосподарську науку і поклало початок суб’єктивізму та насиллю у аграрній політиці країни.

Серед «зацькованих» опинився і О.М. Челінцев. У серпні 1930 року він був арештований по справі так званої Трудової селянської партії і висланий на три роки у Воронеж. Там, до 1932 року, він працював агрономом на міській сільськогосподарській дослідницькій станції.

У лютому 1932 він звільнений від подальшого покарання з правом вільного проживання на території СРСР і був викликаний до Москви. Повністю реабілітований лише у 1987 р.

У 1936 р. для АН СРСР він підготував «Агротехнические коментарии». У 1937 р. надрукована найбільша його праця «Севообороты засушливой полосы».

До 1950 р. О.М. Челінцев займався проблемами плодівництва у ВНДІ консервної промисловості. У роки війни вичав можливості розміщення у Казахстані консервних заводів. У 1945 р. захистив кандидатську дисертацію «Урожай и урожайность». 

У 1950–1962 рр. були надруковані його праці: «Состояние и развитие плодоводства и виноградарства в республиках Средней Азии и Казахстана», «Анализ сельскохозяйственного района и зон деятельности МТС по колхозам», «Сельскохозяйственные районы СССР 1956–1959 гг. и сопоставление их с сельскохозяйственными районами 1925-1938 гг.» и др.

9 січня 1962 р.,за кілька днів до трагічної загибелі, Олександром Миколайовичем була допрацьована стаття «Сельскохозяйственные районы СССР».

Наступного року виповнюється 140 років від дня народження Олександра Миколайовича Челінцева, професора, бібліотекаря. Дослідження уманського періоду у житті Олександра Миколайовича триває…

Швидко плине час і все минає…

Я тримаю вічність на долонях.

Стелажі книжкові оглядаю,

Пил книжковий, сивина на скронях.

Пил книжковий – то ваніль з мигдалем;

Я в бібліотеці наче вдома.

Імена великих і незнаних,

Наче друзі і мої знайомі.

Читачі, їх мало не буває,

Різні всі, але усіх єднає:

Тиша храму, мудрість і неспокій,

Та хода століть, що тут лунає.

Провідний бібліотекар наукової бібліотеки Наталія Михайлова