105-річчя від дня народження професора В’ячеслава Скрипника
У березні 2024 року виповнилось 105 років від дня народження висококваліфікованого фахівця з питань технології вирощування винограду та виноробства, біохіміка, біолога, професора, доктора сільськогосподарських наук, заслуженого працівника вищої школи України, ветерана Другої світової війни В’ячеслава Васильовича Скрипника. З нагоди ювілею науковця в музейній кімнаті цінних і рідкісних видань бібліотеки Уманського національного університету садівництва для всіх бажаючих діє книжкова виставка «В’ячеслав Скрипник – фундатор виробництва фруктанів».
Народився майбутній науковець 8 березня 1919 року в с. Лохвиця Миргородського району Полтавської області. У 1936 році закінчив Київську середню школу №1. В 1937 році вступив до Одеського сільськогосподарського інституту (нині Одеський державний аграрний університет) на факультет виноградарства та виноробства. Перед початком війни В’ячеслав Васильович з квітня по червень 1941 року проходив виробничу практику у колгоспі «Шабо» Аккерманського винтресту, працюючи дільничним агрономом-виноградарем. У 1941–1945 роках В’ячеслав Васильович брав участь у Другій світовій війні. Був повітряним стрілком авіаполку 2-го Білоруського фронту.
Лише в 1946 році йому вдалося закінчити Одеський сільськогосподарський інститут, після закінчення якого він працював старшим агроном Могилів-Подільського вин господарства у Вінницькій області, викладачем Вознесенського технікуму виноградарства (нині Вознесенський коледж Миколаївського державного аграрного університету), заступником директора Закарпатської сільськогосподарської дослідної станції, впродовж 10 років очолював кафедру фізіології рослин та дарвінізму Ужгородського державного університету (нині Ужгородський національний університет).
Після переїзду до Умані, в 1972–1990 роках, В’ячеслав Васильович очолював кафедру технології зберігання та переробки плодів і овочів плодоовочевого факультету Уманського сільськогосподарського інституту (нині Уманський національний університет садівництва). Під його керівництвом активізувалась наукова робота на кафедрі, розпочалась і оновлювалась тематика досліджень, зміцнилась матеріально-технічна та науково-методична база аспірантської підготовки та дипломного проектування студентів. Зокрема, на кафедру було закуплено і встановлено коштовне сучасне обладнання та прилади з оцінки якості плодів та овочів. Створена база (4 холодильники) для дослідження режимів і способів зберігання плодів і ягід, в тому числі, в регульованому газовому середовищі. Проведено реконструкцію винного підвалу навчального закладу.
З липня 1990 по грудень 1993 року В’ячеслав Скрипник обіймає посаду професора кафедри технології зберігання та переробки плодів і овочів, після чого виходить на заслужений відпочинок та звільняється з Уманського сільськогосподарського інституту. В травні–червні 1994 року на умовах погодинної оплати праці вчений ще проводить заняття з курсу «Технологія фруктанів» зі студентами технологічного відділення факультету заочного навчання інституту.
В’ячеслав Васильович Скрипник очолював наукову школу з розробки технології виробництва плодово-ягідних вин. Як біохімік і біолог, він зробив вагомий внесок у галузь зберігання й переробки плодів та овочів, що стало базою для створення інженерно-технологічного факультету в Уманському національному університеті садівництва. Як висококваліфікований фахівець з питань технології вирощування винограду та виноробства, він вивів понад 20 сортів-клонів і став фундатором виробництва принципово нових алкогольних напоїв – фруктанів
За результатами проведених досліджень з питань виноробства В’ячеславом Васильовичем була запропонована технологія виготовлення алкогольного продукту, якому автор дав назву «Фруктові алкогольні напої», скорочено «Фруктани». Науковець заслужено вважається фундатором «фруктанознавства». В ті часи промисловість виробляла велику кількість вин низької якості, переважно це були кріплені вина. Професор Скрипник розробив основні принципи виготовлення некріплених плодово-ягідних виноматеріалів та вин, зокрема узагальнив способи нормалізації сусел за кислотністю та цукристістю, науково обґрунтував обов’язкову пастеризацію й застосування чистої культури дріжджів, внесення азотного підживлення; процес бродіння розділив за інтенсивністю утилізації цукрів дріжджами на три етапи: розброджування, бурхливого бродіння і доброджування, розробив апаратурне забезпечення приготування розведення дріжджів у виробництві. Особливої уваги надавав лабораторному контролю процесу бродіння.
Напої В’ячеслава Скрипника не забуті і ввійшли до чинного ДСТУ 6036:2008 «Вина плодово-ягідні. Загальні технічні умови» як некріплені вина.
Наукова робота професора В’ячеслав Скрипника поєднувалась з виробництвом у госпдоговірних темах, проведення семінарів, нарад, шкіл підвищення кваліфікації виноробів з усіх областей України. Дегустації плодово-ягідних вин, що налічували 40-60 найменувань, з участю виноробів не тільки України, а й Грузії, Молдови були постійними атрибутами кафедри. Його доброзичливість, щирість, ерудованість, простота і доброчесність викладання слухачам, неперевершеність у професійних знаннях – найповніше характеризують творчу особистість.
В’ячеслав Васильович Скрипник – автор майже 100 наукових праць. Зокрема чотирьох фундаментальних книг: «Агротехніка високих урожаїв» (1958), «Біологія і агротехніка основних сортів винограду на Закарпатті» (1966), «Високоштамбовий виноград» (1970), «Фруктани. Технологія фруктових алкогольних напоїв» (1991). В його науковому доробку сім авторських свідоцтв, зокрема: «Спосіб зберігання плодів сливи», «Спосіб зберігання ягід чорної смородини», «Спосіб приготування плодово-ягідних вин» та ін.
З науковим доробком В’ячеслава Васильовича можна познайомитись на перегляді книжкової виставки «В’ячеслав Скрипник – фундатор виробництва фруктанів». Виставка – це підбірка літератури із фонду бібліотеки Уманського національного університету садівництва: книги та наукові статті, що відображають основні наукові досягнення вченого, а також розповідають про його життєвий шлях. Запрошуємо до перегляду!
