15 лютого – Стрітення Господа нашого Ісуса Христа

Це одне з 12 головних (двунадесятих), неперехідних свят Православної Церкви. У перекладі з церковнослов’янської «срѣтенiе» – «зустріч»: зустріч людства, в особі старця Симеона, з Богом.

У сороковий день після Різдва Христового, Пресвята Богородиця, дотримуючись закону, принесла Сина в єрусалимський храм, щоб присвятити Його Богові. У храмі Богонемовля зустрів праведний старець. За переказами, йому було більше 300 років. Симеон був одним із найосвічених людей свого часу, одним з семидесяти перекладачів П'ятикнижжя з єврейської на грецьку мову. Коли праведний Симеон перекладав книгу пророка Ісаї, він дійшов до слів: «Се Діва в утробі зачне, і родить Сина» – і засумнівався: як діва, тобто незаймана, може народити? Він намагався замінити слово «діва» на слово «жінка», як раптом йому з'явився Ангел і, утримуючи його руку, сказав, що праведний доти не помре, поки не побачить істинного пророцтва.

Старець взяв Богонемовля на руки (за що його називають Богоприїмцем) і передрік, що в цій дитині – спасіння для всіх народів. Свою вдячність Богу за зустріч Симеон розпочав словами: «Нині відпускаєш раба Твого, Владико…». Цю молитву читають у православних храмах упродовж року на всіх вечірніх богослужіннях.

Пресвятій Діві праведний Симеон пророкував майбутнє Сина Божого та його страждання на Хресті.

На честь Стрітення в церквах святили воду й свічки.

В народі зі Стрітенням, яке ще називали Громницями, або Зимобором пов’язували надії на весну. Вважалося, що в цей день зустрічається зима з літом.