-= Меню =-

Багатогранний талант просвітителя

Поезія й живопис у творчості Т. Г. Шевченка нерозривно пов’язані. У живописі він був поетом, у поезії — живописцем. Малювання і поезія стали для Шевченка життєвою потребою, вираженням його творчої індивідуальності.

Тарас Григорович глибоко знав народне життя, умів знаходити в ньому суттєве й характерне, а також мав рідкісний дар найвлучнішими, найдосконалішими засобами втілити це в літературний і мистецький образ.

Поборник правди і свободи, він своєю полум’яною поетичною і мистецькою творчістю виразив споконвічні вільнолюбні прагнення свого народу. Шевченко прожив коротке подвижницьке життя. Як поет, художник і мислитель революційно-демократичного напряму, він з винятковою силою пов’язав мистецтво слова і візуального образу з життя народу. Нев’янучий інтерес до спадщини Шевченка криється в народності його творів, у розробці ним найсуттєвіших основ людського буття.

Тарас Григорович був наділений багатьма рисами вдачі: палким вільнолюбством, великою працелюбністю, жадобою вчитися, широким діапазоном зацікавлень, тонким знанням людської психології. Якщо помножити це багатство вдачі на талант в поетичному слові і в образотворчому мистецтві, то стає зрозумілою феноменальна природа його як людини і митця.

Садок вишневий коло хати

Садок вишневий коло хати,
Хрущі над вишнями гудуть,
Плугатарі з плугами йдуть,
Співають ідучи дівчата,
А матері вечерять ждуть.
Сем’я вечеря коло хати,
Вечірня зіронька встає,
Дочка вечерять подає,
А мати хоче научати,
Так соловейко не дає.
Поклала мати коло хати
Маленьких діточок своїх;
Сама заснула коло їх.
Затихло все, тілько дівчата
Та соловейко не затих.

Сонце заходить, гори чорніють...

Сонце заходить, гори чорніють,
Пташечка тихне, поле німіє,
Радіють люде, що одпочинуть,
А я дивлюся... і серцем лину
В темний садочок на Україну.
Лину я, лину, думу гадаю,
І ніби серце одпочиває.
Чорніє поле, і гай, і гори,
На синє небо виходить зоря.
Ой зоре! зоре! — і сльози кануть.
Чи ти зійшла вже і на Украйні?
Чи очі карі тебе шукають
На небі синім? Чи забувають?
Коли забули, бодай заснули,
Про мою доленьку щоб і не чули.

Тече вода з-під явора …

Тече вода з-під явора
Яром на долину.
Пишається над водою
Червона калина.
Пишається калинонька,
Явор молодіє,
А кругом їх верболози
Й лози зеленіють.
Тече вода із-за гаю
Та попід горою.
Хлюпощуться качаточка
Помеж осокою.

Шевченко визначив напрями розвитку літератури й образотворчого мистецтва України по шляхах гуманізму, народності, боротьби за кращу долю людей. Художні твори хвилюють задушевною поетичністю, глибокою гуманністю, високою культурою малюнка та художньою майстерністю.

Слава Кобзаря пережила добу, в якій він жив. Його безсмертні твори, як духовний скарб, і сьогодні високо цінує прогресивне людство в усьому світі.

Переглянути матеріали книжково-ілюстративних виставок, приурочених Шевченківським дням, запрошуємо до Наукової бібліотеки (абонемент художньої літератури, читальна зала обслуговування наукових співробітників).

Живописно – поетична спадщина ТарасаЖивописно – поетична спадщина Тараса
Портрет О.В.СувороваПортрет О.В.Суворова
Портрет Крилов І.А.Портрет Крилов І.А.
«Погруддя жінки»,  1830 р.«Погруддя жінки», 1830 р.
Портрет Євгена Гребінки, 1837.Портрет Євгена Гребінки, 1837.
«Циганка-ворожка», 1841 р.«Циганка-ворожка», 1841 р.
Портрет дітей Репніна - Волконського,1841р.Портрет дітей Репніна - Волконського,1841р.
Портрет Княгині Катерини Кейкаутовой, 1847 р.Портрет Княгині Катерини Кейкаутовой, 1847 р.
Шхуни у форту Кос-АралШхуни у форту Кос-Арал
Місячна ніч 1848-49Місячна ніч 1848-49
Будиночок Котляревського в Полтаві.Будиночок Котляревського в Полтаві.

Олена Рудковська Оксана Борейчук, бібліотекарі Наукової бібліотеки

Останні новини Наукової бібліотеки