Багрянець осені вертає нас в минуле…

Жовтень 2018 року за вікном. У музейній кімнаті Наукової бібліотеки розгорнута книжкова виставка, присвячена 145-річному ювілею відомого вченого агронома Михайла Євграфовича Софронова.

Михайло Софронов народився 11(23) жовтня 1873 року у м. Вознесенську, нині Миколаївської області.

Захоплення юнацьких років (природничі науки) стали причиною вступу до одного з престижних навчальних закладів того часу – Ново-Олександрійський інститут сільського господарства та лісівництва. Отримавши диплом у 1898 році, він залишається працювати в рідній alma mater.

У журналі «Плодоводство» №6 за 1902 рік друкується стаття М.Софронова «Провинціальный плодовый садъ въ Димицъ» автор пише: «Думаю потому, что будете не безынтересно познакомиться съ организаціей и дъятельностью хотя бы одного изъ такихъ провиціальныхъ плодовыхъ садовъ в Димицъ, у Галле на р.Заале, въ провинціи Саксонія». Михайло Євграфович розповідає про умови які сприяли організації і розвитку таких садів у Саксонії. Детально знайомить читача зі засадженням саду, описує окремі квартали.

Завершує свою розповідь Софронов словами: «Я поделился своими впечатлъніями въ полной надеждъ, что Димицкій садъ напомнитъ намъ и наши, не разъ уже высказываемые мечты объ организаціи образцовыхъ показательныхъ садовъ. Впрочемъ, я надеюсь еще не разъ вернуться къ этому вопросу и подробнъе остановиться на техъ результатахъ, которые достигнуты садом въ Димицъ. Ново-Александрія Любл. губ. М.Софронов».

Маю припущення, що ця стаття була написана після стажування перспективного науковця у Німеччині. Адже такі відрядження надавались лише найкращим.

Стаття «О вліяніи подвоя на привой, и обратно», яка була надрукована у жовтневому номері за 1902 рік, підтверджує моє припущення про викладацьку діяльність у Ново-Олександрійському інституті сільського господарства та лісівництва. М.Є.Софронов уточнює: «Изъ курса лекцій по плодоводству читанныхъ въ Ново-Александрийскомъ институте сельскаго хозяйства и лъсоводства».

У 1903 році Софронов отримує нове призначення до Київського Політехнікума. Як старший викладач, Михайло Євграфович детально розглядає викладання плодівництва у вищих спеціальних навчальних закладах у квітневому номері журналу «Плодоводство» за 1903 рік. Стаття друкується під назвою «О постановкъ преподаванія плодоводства въ высшихъ сельско-хозяйственныхъ институтахъ».

«Вопросъ о преподаваніи плодоводства въ высшихъ спеціальныхъ учебныхъ заведеніяхъ принадлежитъ , безспорно, къ той группъ вопросовъ, которые должны быть названы насущными». «… весьма желательно – и даже необходимо – имъть при высшихъ сельскохозяйственныхъ институтахъ, где ведется преподаваніе плодоводства, опытные сады.   …Опытное учрежденіе можете служить и ареной для учебнаго дъла и для научныхъ работъ студентовъ.  Кіевъ, Политехникумъ. М. Софроновъ».

В офіційній біографії Михайла Євграфовича Софронова зазначено, що з 1907 він працює в Уманському училищі садівництва і землеробства. Гортаючи сторінки журналу «Плодоводство», я знайшла цікаве протиріччя. За 1907 рік всі публікації Софронова супроводжує підпис «Кіевъ, Политехникумъ. М. Софроновъ».

У першому номері за 1908 рік стаття «Приспособленія для охлажденія плодовъ въ С.Америкъ» також підписана «Кіевъ, Политехникумъ» і це свідчить про те, що він працює там. Продовження американської теми у травневому номері журналу «Плодоводство и плодоторговля въ С.Америкъ», але вже без зазначення місця роботи. Виникає питання: з якого ж року життя М.Є.Софронова пов’язане з Уманью? Можливо, Михайло Євграфович, перебуваючи ще на посаді старшого викладача Київського Політехнікуму, отримав відрядження до північної Америки. Він досить детально описує охолодження, перевезення сільськогосподарської продукції в Америці і порівнює з вітчизняним досвідом. Вірогідно, що навесні 1908 року Софронов очікував нове призначення на посаду директора Уманського училища садівництва і землеробства.

З 1908 року М.Є.Софронов очолює наш навчальний заклад.

За 1909 рік у журналі «Плодоводство» немає жодної публікації. В цей період вчений повністю присвятив себе господарській і науковій роботі закладу. Він піклується про житлово-побутові умови для викладачів та учнів. Учні училища отримують 40 державних стипендій. Починає діяти «Товариство взаємодопомоги учням Уманського училища садівництва і землеробства».

І тільки у 1910 році у журналі «Плодоводство» друкується низка статей, де зазначено: «г.Умань, Кієвской губ.». У січневому і лютневому номерах «Сортиментъ плодовъ для Кіевской губерніи», у №7 і №8 стаття «Къ вопросу о садоводствъ въ Кіевской губерніи». Екскурс в історію, наведений у статті, повертає читача до часу стажування Софронова у Німеччині.

Про такі старовинні посадки біля доріг у Німеччині розповідала мені моя мама. ЇЇ вразили дуже старі яблуні та груші, рясно вкриті стиглими плодами. Вперше пояснення цьому висвітлено у роботі Ю.Р.Ланцького «Основы плодоводства».

На дослідах, які були проведені в Уманському училищі садівництва і землеробства написана стаття «Къ вопросу о всхожести семянъ плодовыхъ деревьевъ» (журнал «Плодоводство» №11 за 1910 рік).

1910 року, з нагоди святкування 50-ти річчя перебування навчального закладу в Умані, у типографії В.Ф.Кіршбаума (Санкт-Петербург) виходить перше об’ємне історичне видання «Уманское училище садоводства и земледълія».

Подія 1911 року різко змінює життя М.Є.Софронова. За «не донесения» про нелегальні зібрання учнів та таємну бібліотеку його засуджено до тюремного ув’язнення.

У 1914-1916 доля Михайла Євграфовича пов’язана з Чернігівським губернським земством.

До Умані Софронов повернеться лише у 1921 році. Він буде читати курси овочівництва, технічної переробки плодів та овочів в Уманському сільськогосподарському інституті. За його ініціативою відновлюється робота лабораторії виноробства, починається плідна співпраця з Центральною науко-дослідною станцією ім. В.Є Таїрова.

З 1931 по 1939 рік професор Софронов викладає селекцію і генетику у Луганському сільськогосподарському інституті.

В музеї університету зберігається цікаве свідчення минулого –лист написаний Софроновим до зятя С.Л.Бонецького, датований 3.VIII. 1936 (рік з конверта). Ми маємо зразок печерка Софронова Михайла Євграфовича.

Лист Софронова М.Є.

У 1939- 1941 рр. його лекції слухають студенти Білоруського сільськогосподарського інституту.

Потім були науково-дослідні установи Ташкента і Ленінабада (нині Ходжент).

Михайло Євграфович Софронов пішов з життя 24 листопада 1944 року.

Актуальними залишаються його праці і сьогодні, надихають на подальші дослідження і чекають своїх читачів.

Наталія Михайлова,
провідний бібліотекар