БДЖІЛЬНИЦТВО – ЦЕ СКАРБ, І ШЛЯХ ПІЗНАННЯ ТУТ БЕСКІНЕЧНИЙ

19 серпня українські пасічники відзначають своє професійне свято – День пасічника. Свято з’явилось порівняно недавно – встановлено в 1997 році Указом Президента. Цього ж дня православні відзначають Преображення господнє, яке в народі називають Яблучним Спасом. У цей день за традицією в церквах освячують яблука і мед. Пасічники освячують вулики, щоб бджоли добре перезимували.

Історія пасічництва бере свій початок з давніх часів, коли при монастирях, у козацьких слободах та в простих обійстях селян тримали на подвір’ї бджіл. З різних держав мандрівники та торговці везли в Київську Русь найрізноманітніші товари і обмінювали їх на продукти бджільництва. Величезну роль відіграла у становленні української державності ця працьовита комаха – бджола. Князь Ігор після затвердження договору з візантійськими послами, разом з іншими дарами підніс їм віск, а його дружина Ольга – караван з сорока посудинами, що були наповнені медом і воском. У давнину продукти бджільництва обмінювали на золото, срібло, дорогоцінні прикраси, шовк.

Мед – еліксир життя і їжа богів. Це твердження повністю виправдано тією користю, яку приносять продукти бджільництва людям. «Медом будуть харчуватися всі, хто залишиться на цій землі» (Біблія Іс. 7: 21). З моменту написання цих слів пройшли тисячоліття і на сьогоднішній день мед може претендувати на звання «національного продукту».

Наша країна має всі підстави пишатися своїми бджолярами. Адже за статистикою кожна сьома тонна меду в світі – український продукт.

Про історію виникнення бджільництва, способи добування та цілющі властивості меду зацікавлений читач може дізнатися переглянувши книжкову виставку «Бджолярство: теорія, практика, досвід», яка представлено на абонементі наукової літератури.

Віра Побережець,
провідний бібліотекар