Бібліотека Уманського НУС – центр духовної культури університету з 173-річною історією
В духовний світ дорога іде через бібліотеку. Від бібліотекаря залежить, якого гарту духовність буде закладено в кожного молодого громадянина, з якими почуттями, з яким світоглядом молоді люди крокуватимуть у своєму житті.
Історія Наукової бібліотеки Уманського НУС бере свій початок в далекому 1844 році. Вона була заснована в Одесі при Головному училищі садівництва. Відомий актор і драматург, випускник ГУС Андрій Макаренко так згадує про бібліотеку: «Було дві бібліотеки: фундаментальна для педагогів і загальнодоступна – для учнів. Список авторів у другій учнівській, був строго обмежений міністерськими наказами. Окремі учні, виявляли успіхи в навчанні, мали дозвіл користуватися й фундаментальною бібліотекою. Завідувач фундаментальної бібліотеки , педагог Сергій Іванович Горяніков, обходив ці обмеження. Чимало книголюбів, які й не мали дозволу, були його абонентами. Тільки він їх не реєстрував у своїх звітах».
Вкотре з хвилюванням перечитала документальну повість випускника ВНЗ П. Лановенка «Первоцвіт», в якій автор розповідає про перших випускників сільськогосподарського інституту. Напіводягнені, голодні студенти, для яких помитись в лазні здавалось раєм, а шматок хліба був недосяжною розкішшю, із своїх мізерних коштів збирали гроші на художні книги. Студенти захоплювались творами Т. Шевченка, В. Сосюри , П. Тичини, В. Маяковського і С. Єсеніна, твори яких ніколи не залежувались в бібліотеці. Їх вірші вивчали напам’ять. Дуже популярними були твори О. Вишні. Його гуморески читали гуртом на перервах між лекціями, в гуртожитку, під час прогулянок у парку «Софіївка». Студенти випускали літературний журнал «Хвиля», організували літературну студію «Плуг», зачитувались творами українських письменників М. Коцюбинського, А. Тесленка, І. Франка, О. Кобилянської. Читальні зали завжди були переповнені. Значною подією для студентів училища був приїзд до Умані В.Сосюри.
«Людина – це підсумок прочитаного» - сказав М. Слабошпицький. Книга завжди була, є і буде першорядним джерелом знань. Саме від бібліотекаря залежить, чи стала бібліотека інформаційною цінністю, берегинею знань, а не допоміжною структурою в закладі освіти. Як згадує А.П. Столяренко, яка тридцять років працювала завідуючою бібліотеки УСГІ, бібліотекар з сорокасемирічним стажем: «Плани виховної роботи кураторів груп завжди узгоджувались з планами заходів бібліотеки. Крім читальних залів і аудиторій працівники бібліотеки проводили виховні заходи в «Ленінських кімнатах» гуртожитків, а також з лекціями, бесідами приїжджали в обідню перерву в комплексні бригади, де студенти працювали на збиранні врожаю картоплі, буряків, зернових, плодових культур. Знайомили студентську молодь з творчістю В. Симоненка, Е. Асадова, Ч. Айтматова, А. Міцкевича, О.Пушкіна, М. Цветаєвої , П. Антокольського та ін.. Організовувались зустрічі з видатними людьми: письменником М. Стельмахом, колишнім в’язнем концтабору «Уманська яма», автором книги «Зелена брама» Є. Долматовcьким, актором і режисером, колишнім студентом УСГІ К. Степанковим, випускником вузу П. Лановенком».
Сучасна Наукова бібліотека Уманського НУС є багатогранною. Вона створює для користувачів максимально комфортне середовище, здійснює психологічне розвантаження, є центром духовного становлення особистості, його культури, формування духовних цінностей, відкритим домом для всіх, кому потрібна книга, втіленням нового, незнаного, креативного. Основною формою популяризації фонду це книжкові виставки, які є ефективними технологіями інформування користувачів. При оформленні книжкових виставок творчість і фантазія бібліотекарів є безмежною. Це виставки презентації, виставки-дискусії, виставки-хобі, виставки-діалоги, виставки- вернісажі, експрес-виставки та ін. Теми виставок завжди є актуальними, відповідають інтересам читачів.
Наукова бібліотека плідно співпрацює з музеєм історії університету, кафедрою історії, кабінетом народознавства, де зібрано матеріали історії краю, України, звичаї та традиції народу. Робота з народознавства поглиблює знання студентів про народ. Його культурно-історичні традиції виховує почуття національної гідності, збагачує внутрішній світ молоді. З цією метою в бібліотеці вузу проводяться літературно-музичні композиції, вечори: «Україна у вишивках», «Андріївські вечорниці», «Масляна зустрічає весну» та ін., організовуються зустрічі з народними майстрами, зокрема, організована поїздка в с. Полянецьке на майстер-клас по виготовленню ляльки-мотанки, зустріч з автором книги «Син землі і сонця» (художнє хлібопечення Шевченківського краю) В. Мициком, екскурсія-подорож на Сорочинський ярмарок, планується екскурсія до Державного історико- культурного заповідника «Трипільська культура» в с. Легедзене та ін.
Одним із принципів виховного процесу є формування настанови на утвердження української держави, виховання національного самоусвідомлення, збереження рідної мови, культури, історії. В Науковій бібліотеці вузу організовуються книжкові виставки до дня Конституції України: «Ми і закон», «Конституція України - символ незалежності держави», до дня Незалежності України: «Відродження духу-відродження України», «Державні та народні символи України». Разом з кафедрою української та іноземних мов проводяться літературно-музичні композиції «Передаймо нащадкам наш скарб-рідну мову», «Мова моя калинова», різні заходи до шевченківських свят: літературна вікторина «Стежки творчості Т. Шевченка», музично-літературний вечір «Ти з нами, Кобзарю, через віки», бесіда «Шевченко і Умань» та ін.
Важливим завданням бібліотеки є популяризація літератури, інформації про той край, в якому ми живемо і працюємо, виховання в студентів любові до рідного краю. Для того, щоб наявні матеріали можливо було оперативно відшукати, вони систематизовані в краєзнавчій картотеці статей. Діють книжкові виставки та фото-виставки «Історія нашого краю», «Умань- перлина шевченкового краю», «І пензлем, і пером». Організовуються екскурсії до історико-краєзнавчого музею та картинної галереї міста, екскурсії по Національному дендропарку «Софіївка», інформаційно- краєзнавчі години, поезії та зустрічі з відомими людьми краю, зокрема, історична година «Історія забудови студентського містечка», зустріч з редактором газети «Уманська зоря», літературна година «Умань та імена славетних». Така творча співпраця збагачує студентів, залучає їх до літературного життя краю, пробуджує патріотичні почуття.
Дуже важливо сьогодні виховувати в душах молоді почуття прекрасного через сприйняття довколишньої природи, розумного і бережливого ставлення до неї. Надовго запам’ятаються всім присутнім літературна година «Квіти – окраса нашого життя», виставка-конкурс «Бал хризантем», «Свято квітучого бузку». Велику увагу працівники Наукової бібліотеки приділяють вихованню шанобливого ставлення до родини, поваги до батьків, почуття любові до свого роду.
«Єдина краса, яку я знаю – це здоров’я» – сказав Г. Гейне. З метою виховання здорового способу життя молоді в Науковій бібліотеці університету організовуються зустрічі з лікарями, священиками, спортсменами, проводяться лекції, бесіди, диспути на теми: «Гіркі плоди солодкого життя», «Шкідливі звички – шлях у безодню», «Здоров’я – скарб, цінуй його». Цікавою була зустріч з автором книги «Помічне зілля» Ангеліною Мицик.
Поєднуючи традиційні та інноваційні форми роботи бібліотекарі стимулюють студентів до використання наявних у Науковій бібліотеці інформаційних ресурсів, формують особистість з високим рівнем інформаційної культури, розвивають вміння і навики пошуку використання інформації різного характеру.
Великий художник, гуманіст, письменник і громадський діяч М.К. Реріх писав, що кожний бібліотекар – перший провісник чарівності і краси. Саме він з мертвих полиць добуває слово для просвіти духу, ніякі каталоги не зможуть замінити бібліотекаря. Привітне слово і досвідчена рука створюють істинне диво просвіти.
Марія Фіткаленко,
провідний бібліотекар
