Бібліотека запрошує на виставку «Черкащина – земля козацька»

Тії слави козацької

Повік не забудем!...

Т.Г. Шевченко

Українське козацтво унікальне, багатогранне, неповторне явище в українській і світовій історії, як і століття тому відіграє важливу роль у формуванні світогляду сучасних українців, джерелом національної свідомості і гордості. Вперше про українських козаків згадано в документах 1492 року. Тоді татарський хан поскаржився литовському князю на київських і черкаських козаків, які напали на татарський корабель у гирлі Дніпра.

Козацтво формувалося в умовах постійної загрози з боку турок і татар, а також посилення соціального та національно-релігійного гніту з боку шляхетської Польщі, яка в ХVІ ст. остаточно мала владу над більшістю українських земель. Цими чинниками зумовлено те, що саме Черкащина і, передусім Черкаси і Канів, стали ядром формування особливої суспільної верстви – вільного козацтва, яке згодом перетворилося у впливову силу, послідовного виразника і захисника інтересів усього українського народу.

Основна частина козацьких поселень і хуторів зосереджувалась на території Черкаського староства і дещо південніше. Тому українські козаки, і взагалі українці, здобули ще й іншу назву – черкаси, поширену в документах того часу. В українській історії як організатор загонів черкаських козаків на відсіч татарам добре відомий черкаський староста Остафій Дашкевич, який ще у 1533 році висував ідею спорудження на одному із дніпровських островів, за порогами, фортеці для попередження нападів кримських татар на землі України. Але його задум був реалізований лише в середині ХVІ ст. іншим черкаським і канівським старостою князем Дмитром Вишневецьким (Байдою), який з козаками збудував укріплення на острові Мала Хортиця, що стало прототипом легендарної Запорозької Січі.

Посилення польсько-шляхетського гніту викликало протест широких народних мас, який проявився у козацько-селянських повстаннях, які хвиля за хвилею прокочувалися краєм. Найбільші з них – очолювані козацькими ватажками К. Косинським (1591 – 1593), С. Наливайком (1594 – 1596), М. Жмайлом (1625), Т. Федоровичем (1630), І. Сулимою (1635), П. Павлюком (1637), Д. Гунею (1637 – 1638), Я. Острояною (1638).

Незважаючи на те, що українська козаччина була присутня й у багатьох інших тогочасних містах і містечках Наддніпрянщини та Поділля, все ж таки саме Черкасам належить осібне, першорядне значення в її розвитку і формуванні. Це обумовлено тим, що Черкаси в XV ст. були останнім прикордонним містом на півдні Великого князівства Литовського, тобто «останньою литовською фортецею». Також черкаське староство було найбільшим на українських землях, займаючи територію від водорозділу Роставиці й Унави до гирла Самари та від Прилук до Лебедина і сягаючи території Запоріжжя.

А коли у 1648 році спалахнуло полум’я Визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького, на Черкащині утвердився полковий устрій – полки стали важливими адміністративно-територіальними та військовими одиниця ми Української козацької держави. А гетьманська резиденція у Чигирині стала центром державотворчих процесів і привертала увагу послів Росії, Польщі, Туреччини, Швеції та інших держав. Тут гетьман підписав близько 300 універсалів з важливих питань внутрішньої і зовнішньої політики української держави. На території краю в 1648 році відбулася переможна битва під Корсунем. У легендарну історію черкаського краю, крім Богдана Хмельницького, увійшли – Петро Дорошенко, Максим Кривоніс, Филон Джалалій, Лаврін Капуста, Станіслав Морозенко та багато інших.

Про козацький період свідчать літописи, історичні документи, фольклор, археологічні знахідки, залишки фортець, власні географічні назви: курган Козацька могила, Козакова криниця, Козацьке озеро, Козацький став, села Козацьке, Козаче, Козачани.

Славна історія козацтва – це невичерпне джерело слави і гідності, честі і мудрості. Вивчення вітчизняної історії, зокрема доби козаччини, сприятиме формуванню національно свідомих громадян нашої держави, вихованню молодого покоління в дусі патріотизму, відданості своєму народові, любові до рідної мови, культури, традицій.

День українського козацтва – це данина всім козакам, які зробили величезний внесок у формуванні народності та досягненні Україною своєї незалежності.

На абонементі наукової літератури представлена книжкова виставка «Черкащина – земля козацька». Виставка відкриває найяскравіші сторінки українського козацтва, надає можливість поглибити свої знання з історії козацького руху, традиції українського воїнства, його нелегкий шлях у справі захисту української землі від Козаччини до сьогодення, дає усім патріотам України натхнення та віру у славне майбутнє козацького краю.

Віра Побережець, провідний бібліотекар