Нобелівська премія – історія заснування

Вручення однієї з найпрестижніших міжнародних нагород – проходить щорічно 10 грудня. Вона присуджується за видатні наукові дослідження, винаходи і великий внесок у культуру, розвиток суспільства і користується міжнародним визнанням.

Її заснував відомий шведський хімік, інженер і винахідник Альфред Нобель. За своє життя він накопичив значний статок, який отримав завдяки впровадженню своїх винаходів, левову частку якого заповів на заснування міжнародної премії. На даний час за присудження Нобелівських премій в усіх галузях науки і культури відповідають шведські організації. Винятком є Нобелівська премія миру – кому присудити цю нагороду, вирішує Норвезький Нобелівський комітет.

Цікаво, що Нобелівська премія не може присуджуватись посмертно. Але якщо претендент був живий на момент оголошення про присудження йому премії (у жовтні) і помер до церемонії вручення (10 грудня поточного року), то премія за ним зберігається. Так, свого часу видатний український поет Іван Франко, номінований на Нобелівську премію, не отримав її саме через те, що помер, не дочекавшись оголошення результатів.

Процедурі нагородження номінантів передує велика робота, яка ведеться круглий рік численними організаціями по всьому світу. Остаточний відбір лауреатів проводять шведська Королівська академія наук, Шведська академія, Нобелівська асамблея Каролінського інституту і Норвезький нобелівський комітет. Зазвичай це відбувається в жовтні. А 10 грудня, у річницю смерті Альфреда Нобеля (10 грудня 1896 року), лауреатів нагороджують у столицях двох країн.

Лауреати Нобелівської премії вважаються інтелектуальною елітою людства.

Напередодні Дня Нобеля – щорічного вручення Нобелівської премі – бібліотека Уманського НУС підготувала виставку-досьє «НОБЕЛІВСЬКА ПРЕМІЯ – ІСТОРІЯ ЗАСНУВАННЯ», яка познайомить із історією становлення, особливостями вручення премії та цікавими фактами, пов’язаними з нею.

Марія Фіткаленко, провідний бібліотекар