-= Меню =-

Чигирин – столиця Української козацької держави

                                           “Чигирин місто, так як є в своїх границях, при булаві

                                                                             Війська Запорізького має завжди бути…”.

                                                                                                Зборівській договір 1649 р.

Одне з стародавніх міст України – Чигирин розташоване на правому березі річки Тясмин (притока Дніпра) попід високою горою у мальовничій місцевості.

Долина ріки Тясмин була заселена в глибоку давнину. Як свідчать археологічні знахідки, вже у VII–VIII століттях тут були слов’янські поселення. З утворенням Київської Русі ці місця були прикордонними її районами.

Саме сюди тікали ті, хто віддавав первагу небезпеці і жорстокій боротьбі з навалами чужинців. В цей час Чигирин починає розвиватись як типове козацьке містечко.

Чигирин

Чигирин вперше згадується у XVI столітті як сотенне місто. 15жовтня 1592р. король Сигизмунд III Ваза надав Чигирину Магдебурзьке право та герб (3 стріли), дозвіл на 2 ярмарки на рік, будівлю ратуші. Місто входило до складу Київського воєводства Речі Посполитої. Чигирин відіграв велику роль в боротьбі проти татаро-турецьких загарбників і особливо в роки визвольної війни українського народу проти шляхти.

У воєнному відношенні розташування Чигирина було надзвичайно вигідним. З півдня його захищала Замкова гора, яка в народі зветься Богдановою. Зі сходу, півночі і заходу схили гори надзвичайно стрімкі. Тільки вузькою смугою вона з’єднується зі степом. Цю смугу неважко було перерізати глибоким ровом, щоб зробити замкове подвір’я неприступним.

На горі були укріплення з рублених стін, дерев’яної вежі і трьох башт. Одну з них було відкопано під час археологічної експедиції у Чигирині у жовтні 1953 року.

Під горою на великому плато розміщалися подвір’я і будинок Богдана Хмельницького, а нижче, у долині, розкинулось місто з прямими вулицями і розкішними садами.

Палац Б.Хмельницького

У 1655 році Чигирин відвідав відомий мандрівник Павло Алепський і написав: «Місто, що є постійним місцеперебуванням Хмеля, зветься Чигирин. Цитадель височиною і спорудженням своїм схожа на фортецю Алеппо і видна на значній відстані. Нас запросили в честь Успенія в дерев’яну церкву, що знаходиться поруч палацу гетьмана. Міська фортеця не має собі рівної у всій країні козаків по своїй височині, величині гори, на якій вона побудована, по своїй обширності та силі боліт і води, що її оточують. З цієї причини вона дуже сильна… В місто веде лише один вхід».

Укріплення Чигирина будувались в основному при Богдані Хмельницькому. Після перемоги українських збройних сил над польською шляхтою, по Зборівському договору 1649 року до складу автономної козацької території ввійшли землі Київщини, Брацлавщини і Чигиринщини. У Чигирині була зосереджена вся державна адміністрація. Гетьман з Чигирина відправляв послів у різні держави, приймав іноземні дипломатичні місії.

Уславлене козацьке місто і пензлем, і пером оспіване в творчості Тараса Григоровича Шевченка. Поет побував у Чигирині 1843 і 1845 роках. Місто цікавило його, бо навіки пов’язане з життям і діяльністю Богдана Хмельницького. Під враженням від першої поїздки до Чигирина Шевченко в Петербурзі в березні-квітні 1844 року виконав тушшю малюнок «Дари в Чигрині 1649 року».

Дари в Чигрині

Цей малюнок ровесник нашого університету. Наступного 1845 року Шевченко малює 2 краєвиди , що ввійшли до альбому 1845 року: «Чигринський дівочий монастир» та «Чигрин з суботівського шляху».

Малюнок Т.Шевченка

Тарас Григорович присвятив Чигирину вірш «Чигрине, Чигрине», який також був написаний у рік заснування нашого університету. Згадка про це місто є в поетичних творах «Гайдамаки», «Княжна». «Хустина», «У неділеньку у святую», «Заступила чорна хмара» та в п’єсі «Назар Стодоля».

…З Чигирина

По всій славній Україні

Заревіли великі дзвони,

Щоб сідлали хлопці коні,

Щоб мечі-шаблі гострили

Та збирались на весілля...

Т.Шевченко «Хустина».

Наталія Михайлова, провідний бібліотекар

и

Останні новини Наукової бібліотеки


  • 04.12.2019 Пам’яті великого учителя, вченого-садовода Грицаєнка Аркадія Олексадровича