День Гідності і Свободи
День Гідності і Свободи окроплений кров’ю,
Не окроплений – залитий кров’ю героїв.
Їх палили, гнали, били, рвали і стріляли,
Кров лилася на Майдані, смерть страшна гуляла.
Україна – це територія гідності й свободи. Такими нас зробили цілих дві революції – Майдан 2004 року, який був Святом Свободи, і Революція 2013-2014 років, Революція Гідності. Це був надзвичайно важкий іспит для України, коли її громадяни продемонстрували свою європейськість, гідність, своє прагнення до свободи.
21 листопада Україна відзначає День Гідності та Свободи. Події, які відбувалися в Україні, починаючи з листопада 2013 року, тривожать та не залишають байдужими жодного громадянина країни. Кожному з нас необхідно усвідомити, за що боролися учасники Євромайдану і заради чого пожертвувала своїм життям Небесна сотня та воїни, які загинули і гинуть у боротьбі за свободу, цілісність та єдність держави.
Все почалося 22 листопада 2004 року в день початку Помаранчевої революції в Україні. Тоді українці вийшли на головну площу країни, проводили акції громадянської непокори і домоглися повторних виборів, коли завдяки фальсифікаціям під час голосування та підрахунку голосів Віктор Янукович випередив Віктора Ющенка.
Саме Ющенко, у листопаді 2005 року вперше встановив свято День Свободи.
Наступним президентом України став Віктор Янукович, який скасував свято і об’єднав його з Днем Соборності Указом від 30 грудня 2011 року.
Заява влади призупинити підготовку до підписання угоди про Євроінтеграцію сколихнула народ України. По містах почали збиратися студентські протестні акції. Майдан став символом боротьби, символом утвердження прагнень до європейських цінностей у споконвічно європейській державі. Українці об’єдналися в народному гніві і вийшли на акції протесту в листопаді 2013 року. Увечері 21 листопада, на майдані Незалежності почали збиратися учасники мітингу. У цей вечір їх вже було 1500, а до 24 листопада на головній площі країни вже було понад 100 тисяч прихильників євроінтеграції. Також протести пройшли у Львові та Харкові.
Кривава виявилася ніч на 30 листопада. Тоді для того, щоб розігнати майданівців злочинна влада застосувала силу. І це був тільки початок. Протести перетворилися з проєвропейських в антиурядові і стали носити більш масштабний характер. Пік Революції Гідності відбувся 18-20 лютого. Тоді відбулися криваві сутички в центрі Києва, підпалили Будинок профспілок і розстрілювали багатьох євромайданівців, які стали Героями Небесної сотні.
На відміну від подій Помаранчевої революції, відстоювання власної гідності та свободи коштувало Україні багатьох життів патріотів.
13 листопада 2014 року Президент України підписав Указ «Про День Гідності та Свободи». Метою запровадження пам’ятної дати є утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, вшанування патріотизму й мужності громадян, які стали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини, національних інтересів держави та її європейського вибору.
Сьогодні День Гідності та Свободи – одне зі знакових державних свят України. Наша держава вже заплатила високу ціну за те, що обрала свободу. Ціна – життя найкращих синів і дочок нашої Батьківщини. Занадто висока ціна! Тому ми, «живі» громадяни своєї держави, не маємо жодного права сходити з шляху, наміченого Помаранчевою Революцією та Революцією Гідності. Ми повинні, в першу чергу, виховувати в собі патріотизм і гідність, виховувати дітей справжніми патріотами і культивувати в них почуття гідності. Адже патріотизм – це ключ до процвітання держави, а гідність – це вміння тримати себе та свої думки чистими, що допомагає вчинити правильно, навіть якщо для цього доведеться боротися з особистими емоціями та переступати через свої слабкості, це внутрішнє відчуття благородства та відчуття власної відповідальності за своє життя та життя близьких.
Слава Україні! Героям слава!
Оксана Борейчук, бібліотекар І категорії
