День Української Державності – день розквіту нашої держави
28 липня у православних християн традиційно відзначається як День хрещення Київської Русі та День пам’яті рівноапостольного князя Володимира Красне Сонечко. Цього року цей День знаковий ще й тим, що наша країна та народ будуть вперше святкувати нове свято – День української державності.
24 серпня 2021 року, у 30-ті роковини Незалежності України, президент Володимир Зеленський оголосив про започаткування нового свята – Дня української державності, яке відзначатиметься у День хрещення Русі-України, підписавши відповідний указ.
На пленарному засіданні парламенту 31 травня 2022 року було ухвалено законопроект № 5864, який передбачає доповнення ст. 73 Кодексу законів про працю України, абзацем якого є встановлення 28 липня Дня української державності .
«В умовах збройної агресії рф проти України, росія на найвищому державному рівні активно просуває фейковий образ російської держави – захисника традиційних цінностей, започаткованих при Київській Русі – православ’я, народності та державності. У цій системі дезінформації українці не є окремим народом, який має більш ніж тисячолітню історію державотворення, а є складовою триєдиного російського народу, а історія Київської Русі – етап російської державності. Ці тези фактично стають ідеологічним приводом для обґрунтування продовження збройної агресії російської федерації проти України», – зазначено в законопроекті.
Очікується, що це рішення сприятиме утвердженню спадкоємності понад тисячолітньої історії українського державотворення, захисту національних інтересів України, збереженню історичної справедливості та нівелюванню фейкових наративів з боку Російської Федерації як держави-агресора щодо історичних аспектів українського державотворення, що в свою чергу відповідатиме високим суспільним очікуванням та запиту на справедливість. Ми повинні відвойовувати кожен сантиметр своєї історії, розчищати наше історичне коріння. Адже ми – самодостатня нація
Україна – це держава з понад тисячолітньою історією свого творення.
Датою хрещення Київської Русі, яке провів князь Володимир, вважається 988 рік. Літопис описує цю подію так: «…Володимир послав посланців своїх по всьому городу, говорячи: «Якщо не з’явиться хто завтра на ріці − багатий, чи убогий, чи старець, чи раб, − то мені той противником буде…». А назавтра вийшов Володимир з попами цесарициними і корсунськими на Дніпро. І зійшлося людей без ліку, і влізли вони у воду… а попи, стоячи, молитви творили. І було видіти радість велику на небі й на землі, що стільки душ спасається».
Благотворним наслідком Хрещення та розповсюдження християнства на нашій землі стало очищення народу від ідолопоклонства та утвердження іншого сенсу життя, створення нової культури, запровадження своєї писемності й літератури, архітектури й живопису, розвиток науки й освіти. Вагомим є значення християнської віри в процесах консолідації та гуманізації суспільства, становленні вітчизняного законодавства і права, розвитку економічного й господарського життя. Християнство поставило Київську Русь в один ряд з іншими європейськими християнськими народами, перетворило Київ на могутню столицю великої держави. «Часи князя Володимира є кульмінаційними в розвитку Київської Русі. Вибір віри був найвагомішою подією в історії нашого краю, в такий спосіб визначався цивілізаційний вибір, якою буде культура і світогляд на весь подальший період.
Сутність української державності, витоки і становлення держави на українських теренах, спадкоємність державотворчих традицій від Київської Русі і більш давнього часу до сьогодення відкривають маловідомі, а то й зовсім невідомі сторінки нашої історії.
Тема витоків української державності, з’ясування часу її виникнення, фіксування перших письмових згадок про витоки як точки відліку заснування Української держави в умовах повномасштабної війни, яку веде проти нас Російська Федерація, яка впродовж століть привласнювала і привласнює українську історію та її здобутки, набуває особливого значення.
Чому потрібно знати, визначити витоки, етапи становлення та розвитку української державності? Насамперед тому, що будь-який народ, будь-яка нація починається з того, що вона зобов’язана знати своє минуле, своє коріння, бо «хто не знає свого минулого, той не вартий свого майбутнього. Хто не шанує видатних людей свого народу, той сам не годен пошани.
Ознаками державності є безперервність, втілена в мові, вірі, праві, літературі, мистецтві, національних символах і атрибутах, що передається від покоління до покоління; прагнення нації до політичного і національного самовизначення, державної незалежності; наявність органів публічної влади; соціальна; духовно-моральна, культурна організація суспільства; система норм права, включаючи пам’ятки права; історичний процес, який охоплює весь проміжок часу, впродовж якого відбувалися процеси державотворення. Основні ознаки держави – населення, територія, публічна влада, державний суверенітет, система права, система оподаткування, атрибути і символи держави.
Державність – це особлива форма національного мислення, ядром якого є воля до самовизначення та усвідомлена потреба в державі як способі забезпечення спільного існування. Вона формується під впливом менталітету та духу народу, його правових традицій та історичного досвіду. Цитуючи українського історика В’ячеслава Липинського, ми розуміємо, що: « ніхто нам не збудує держави, коли ми самі її собі не збудуємо, і ніхто не зробить нації, коли ми самі нацією не схочемо бути».
Жодна країна, жодна нація світу не перенесла стільки війн, утисків, страждань, скільки довелось витерпіти українському народові. Проте українці не втратили ані гідності, ані любові до своєї багатостраждальної Батьківщини, ані прагнення до волі та незалежності. Доброта, порядність, співчуття, гідність, сміливість та жертовність – національні риси, які були властиві українському народові здавна і повсякчас. І зараз війна в Україні ще раз довела, що українська нація є сильною і непереможною. Адже сила держави – в єдності, глибинній традиції, інтелекті, у мові й культурі героїчного нашого народу. Плаче Україна, кровоточить. І серце кожного українця болить і плаче разом з нею. Бо кружляють над Україною темні хмари лихоліття. Чорні сили рф хочуть розірвати на частини нашу державу. Забрати в нас мирне щасливе життя. Жорстокості окупантів не має меж. Гинуть мирні жителі нашої країни, діти. Люди покидають свої домівки, рятуючись від смерті.
Наразі мусимо боронити свою землю і свій народ від московитів-терористів, вшановуючи всіх своїх героїв, які віддали і віддають своє життя заради нашого з вами майбутнього в нашій незалежній, рідній Україні. І з такими героями, такої героїчної країни ми неодмінно здобудемо таку бажану для нас Перемогу і відбудуємо нашу неньку Україну. Бо ми несемо промінчик світла, добра і любові для кращого життя! Входимо в нову еру і піднімаємося на вищий рівень розвитку! Посилаємо у світ мир, світло, енергію захисту і добра! Бо ми – Народ-Воїн! Народ Світла і Сонця! Ми – держава нової ери і козацького роду! І хай весь світ знає, що :
Тож нехай це свято – День української державності – назавжди стане символом духовної та національної єдності українського народу, дарує всім щедрої Божої благодаті, духовної наснаги, міцного здоров’я та довголіття, миру, впевненості у завтрашньому дні та нашому майбутньому в незалежній, процвітаючій Українській державі.
Галина Вдовиченко, бібліотекар І категорії
