-= Меню =-

До 100-річчя від дня народження А.К. Ольховської-Буркової вченої-ентомолога

Життєвий шлях Антоніни Кузьмівни Ольховської-Буркової – це жива історія легендарного покоління, якій судилося боронити Вітчизну від ворога у буремні роки Великої Вітчизняної війни, піднімати з руїн і попелу міста і села, відновлювати зруйноване народне господарство. Антоніна Кузьмівна народилася 2 листопада 1919 року в селищі Березівка Дмитрівського району Орловської області. В 1938 році вступила до Пушкінського сільськогосподарського інституту Ленінградської області. В 1941 році добровільно пішла працювати медсестрою в евакуаційних шпиталях міста Камянська Ростовської області. В 1942-1945 роки продовжувала навчання в Пушкінському сільськогосподарському інституті. Після війни, закінчивши інститут, Антоніна Кузьмівна разом з чоловіком Ольховським Леонідом Георгійовичем переїхала до України. З 1945 року працювала агрономом-ентомологом Матусівського цукрового комбінату Шполянського району Черкаської області. З 1945 по 1947 роки працювала старшим лаборантом кафедри лісогосподарських культур Київського сільськогосподарського інституту.

З 1947 року незмінно працювала на кафедрі захисту рослин Уманського сільськогосподарського інституту. Спочатку асистентом, потім старшим викладачем. У 1952 році закінчила однорічну аспірантуру при академії наук УРСР (м. Київ). Одразу ж по закінчені аспірантури захистила кандидатську дисертацію на тему: «Біологія оленки мохнатої в умовах України і міри боротьби з нею». У 1953 році стала доцентом, а з 1962 року завідувачем кафедри захисту рослин. У 1972 році захистила докторську дисертацію на тему: «Листовійки – шкідники плодових культур України і заходи боротьби з ними», а в 1974 році було присвоєно вчене звання професор. Вона була першою жінкою-професоркою в Черкаській області.

Наукова діяльність А.К. Ольховської присвячена вивченню біології шкідників і системи захисту від них сільськогосподарських культур. В основу цієї роботи лягли її вісімнадцятирічні дослідження. Як фахівець із захисту рослин вона внесла значний вклад в розвиток сільського господарства Уманського району, в цілому Черкаської області і всієї України. Учена створила наукову школу, яка під її керівництвом та її безпосередньої участі розробила і постійно вдосконалювала інтегровану екологічно безпечну систему захисту сільськогосподарських культур від шкідливих організмів Лісостепу України. При цьому вона ставила завдання зменшити дозу отрутохімікатів на рослину і не знищувати повністю шкідників а лише обмежити їх кількість, так як в природі все точно запрограмовано для життя і продовження роду. І шкідники зернових, плодових, кормових культур мають право на існування в допустимих пропорціях.

Антоніні Кузьмівні була притаманна надзвичайна працездатність, людяність і любов до студентів. Пунктуальність, яка дісталася від батька інженера-гірника, допомагала їй у наукових дослідженнях. Вона автор 258 наукових праць, зокрема 8 навчальних посібників. Під її керівництвом захищено 12 кандидатських і одна докторська дисертації.

Антоніна Кузьмівна багато сил та енергії віддавала громадській роботі, зокрема в профспілковій організації, за що неодноразово обиралась делегатом з’їздів профспілок України. За участь у Великій Вітчизняній війні вона була нагороджена медалями «20 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.», «50 років збройних сил СРСР», «30 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.». За багаторічну сумлінну працю вона була нагороджена медаллю «За доблесну працю» і присвоєно звання «Заслужений працівник вищої школи УРСР».

У 2001 році Антоніна Кузьмівна завершила свій життєвий шлях.

У читальній залі для наукових співробітників представлена виставка наукових праць доктора сільськогосподарських наук А.К. Ольховської-Буркової. Запрошуємо до перегляду.

Віра Побережець, провідний бібліотекар

Останні новини Наукової бібліотеки


  • 19.04.2024 Історична година «Вітрила честі, що дають нам крила»

  • 19.04.2024 Літературний конкурс «Нас єднає університет», присвячений 180-річчю заснування Уманського національного університету садівництва: підводимо підсумки