До 135-річчя з дня народження В.А. Нестерводського
Василь Антонович Нестерводський народився 13 березня 1882 року в селі Тараклія (Бесарабія). Його батько родом був з міста Балти Кам’янець-Подільської губернії, за національністю українець, і працював в Тараклії старшим робітником на залізниці. У 1903 році Василь Антонович екстерном здав екзамени за курс учительської семінарії і почав працювати вчителем в селі Лабушне Балтської волості.
В.А. Нестерводський почав займатися бджільництвом у 1900 році і проводив дослідження в цій галузі на протязі 77 років. В цей час в Україні інтенсивно розвивалось культурне бджільництво, яке запропонував П.І. Прокопович. Дуплянки стали замінювати на рамкові вулики. При цьому виникла велика кількість проблем, які потребували наукових досліджень. Починаючи з 1907 року, в Уманському середньому училищі садівництва і землеробства Іполит Іванович Корабльов почав проводити фундаментальні дослідження в галузі бджільництва.
В 1909 році Василь Антонович навчався на курсах бджільництва, які організував і проводив І.І. Корабльов. У 1911 році він отримав запрошення від І.І. Корабльова на посаду помічника завідувача пасіки в Уманському училищі садівництва і землеробства і весною 1912 року приступив до роботи. Пасіка була дослідно-показовим центром майже для всієї України, і тому сюди приїздили пасічники вивчати прогресивні методи бджільництва. У 1912 році в Москві демонструвалися здобутки пасіки Уманського училища садівництва і землеробства, які були відзначені золотою медаллю.
Під керівництвом І.І. Корабльова Василь Антонович почав наукову діяльність, і в 1914 році написав свою першу наукову працю «Перегін бджіл». За 5 років роботи з І.І. Корабльовим Василь Антонович став висококласним спеціалістом в галузі бджільництва. З весни 1917 року він уже веде самостійну роботу на Харківщині, де завідує пасікою Дергачівського середнього училища садівництва і землеробства. Одночасно Василь Антонович читає курс бджільництва. В цей час він написав монографію «Пчеловодство», в якій узагальнив актуальні проблеми розведення бджіл.
В 1922 році Василя Антоновича переводять у Київ завідуючим пасікою Голосіївської агробази. Завдяки його зусиллям бджолині сім’ї переселили у рамкові вулики різних систем, почали виготовляти штучну вощину, виводити племінних маток. Пасіка здобуває статус навчально-дослідної установи. Одночасно з роботою на пасіці він викладає курс бджільництва в Київському сільськогосподарському і ветеринарно-зоотехнічному інститутах. В 1926 році він видає підручник «Пасіка» і практичний посібник «Як вивести та вибрати добру бджолину матку».
З 1929 до 1941 року Нестерводський працює спеціалістом по бджільництву в Київському плодосоюзі і Укрсадвинтресті, де організовує пасіки у великих державних господарствах. Для збільшення медозборів вчений рекомендує вести кочове бджільництво. В цей час він доводить доцільність і переваги чистопородного розведення українських степових бджіл. На протязі 1941-1944 років Василь Антонович викладав пасічництво в Боярському технікумі бджільництва.
В 1945 році була організована кафедра бджільництва в Київському сільськогосподарському інституті, якою завідував Нестерводський. Вчений відновив Голосіївську пасіку, організував музей і лабораторію. У 1947 році Василь Антонович захистив кандидатську дисертацію на тему «Кочове бджільництво» і отримав звання доцента. В 1948 році кафедру бджільництва було ліквідовано і викладання бджільництва проводилось на кафедрі тваринництва.
В післявоєнний період Нестерводський написав такі праці: «Зимівля бджіл», «Як одержати більше роїв, меду і воску», «Кочове бджільництво». Вчений винайшов електричний лічильник для реєстрації льоту бджіл, розробив модель похідної лабораторії для аналізу меду на падь, запропонував вулик-лежак на 20 стандартних рамок.
В 1966 році виходить монографія «Організація пасік та догляд за бджолами», яка є результатом узагальнення більш ніж 50-річної діяльності вченого. Ця книга детально висвітлює основні моменти практики бджільництва, вона витримала два видання і до цього часу є навчальним посібником багатьох бджолярів.
В.А. Нестерводський розробив теоретичні і практичні питання зимівлі бджіл, комплекс прийомів щодо підвищення їх льотної діяльності, рекомендував виробництву ефективні способи кочівлі бджіл на медозбір. Результати своїх досліджень вчений опублікував в 25 наукових роботах і в 40 журнальних статтях.
Віра Побережець, провідний бібліотекар
