Дух Каменяра: до 160 річчя від дня народження Івана Франка
Сучасне факсимільне видання «Української Музи» відтворює унікальну поетичну антологію, котра 1908 р. явила світові повну картину розвитку української поетичної творчості. Окремі випуски арештовувались царською цензурою, після 30-х років знаходились у спецфондах бібліотек. Факсимільне видання «Української Музи» сьогодні знаходиться на абонементі художньої літератури Наукової бібліотеки Уманського НУС. Можливо, враховуючи прогресивні настрої викладачів та учнів Уманського училища садівництва і землеробства (1908 р.) вони із захопленням читали четвертий випуск поетичної антології.
У біографічній довідці сучасний читач відчуває, що мова йде про живу людину: «На літературну ниву вступив в 1874 році, надрукувавши в журналі «Друг» свої вірші. В 1876 році видано перший збірник його творів – «Письма І.Ф.» Та в 1875-76 р. р. молодіж, що гуртувалась коло консервативного, москвофільського «Друга», почала, під впливом листів Драгоманова, знайомитись з російською літературою «доби великих реформ» і загалом з російською літературою. Ця література прищепила молодіжі демократичні й національні ідеї, і розбудила симпатію до свого народу. Молоді москвофіли, між ними й Франко, поробились щирими народовцями і почали писать українською мовою. За свою, майже 35-літню літературну діяльність Франко написав силу поезій, белетристичних творів, наукових праць: по історії літератури, критиці, фольклору й історії. Твори свої друкував він в «Громадському Другові»(1878 р.), «Дзвонові» (1878 р.), «Молотові» (1878 р.), «Світові» (1881 р.), «Народові» (1890-1895 р.), «Житті і Слові» (1896-1897 р.), «Літ.-Наук. Вісн.» (з 1998 р.), яких був редактором в «Записках Наукового тов. ім. Шевченка» і видавав окремими виданнями. В 1883 році видано у Львові історичн. Повість «Захар Беркут» (з часів татарського нашествія XIII в.); в 1884 році – повість «Boa constrictor»; в 1890 р. збірник оповіданнів – «В поті чола», в 1903 р. – збірник оповіданнів під назвою «Малий Мирон і інші оповідання». Поезії Франка видано кількома збірниками: «З вершин і низин» (1887 р.), «Зівьяле листя» (1893 р.), «Мій ізмарагд» (1898 р.), «Із днів журби» (1900 р.), «Semper tiro» (1906 р.) В 1895 році Франко видав монографію «Іван Вишенський і його твори». Багато творів Франка перекладено на німецьку, польську, чеську і російську мови. Франко написав чимало оповіданні для дітей: «Лис Микита», «Абу - Касинові капці, «Коли ще звіри говорили» і инш.; перекладав на українську мову твори: Гейне, Гете, Шіллєра, Фрейліграта, Гюго, Байрона, Шеллі, Гуда, Тенісона, Твена, Геккеля, Гекслі, Софокла, Гоголя, Достоєвського, Некрасова, Щедрина, Чернишевського, Помяловського і инш.» Так писав про І. Франка редактор антології Олекса Коваленко.
Факсимільне видання супроводжує науковий коментар Федора Погребенника: «Найпомітніші постаті української літератури кінця XIX- початку XX століття – Іванові Франкову – в антології відведено значне місце. Упорядник у погодженні з автором вибрав насамперед твори високого громадянсько-патріотичного звучання, що в попередні десятиліття не могли пробитися з-за кордону на Наддніпрянську Україну через суворі цензурні перешкоди: читачі - наддніпрянці отримали змогу прочитати могутній алегоричний вірш поета «Каменярі», сповнений революційного запалу, гімн «Вічний революціонер», пророчий пролог до поеми «Мойсей» («Народе мій…»), гострі соціально-політичні твори «На суд», «Конкістадори», «У долині село лежить».
Щоправда деякі твори Франка через цензурні умови не потрапили на сторінки «Української Музи», зокрема патріотичний гімн «Не пора, не пора, не пора», а в деяких упорядник змушений був з відома і згоди автора зробити певні зміни. Франкові рядки:
Ні попівськії тортури,
Ні тюремні царські мури
З`явилися в такій вимушеній редакції:
Ні пекельнії тортури,
Ні тюремні царські мури…
До речі, Коваленко притягався до судової відповідальності за публікацію революційних творів Шевченка та Франка".
На абонементі художньої літератури розгорнута книжкова виставка «Гармонія слова» присвячена 160 річниці від дня народження Івана Франка. Наші читачі із задоволенням можуть перегорнути поетичні, прозові твори письменника, дізнатись більше про людину, яка жила і творила на буремному зламі століть.
Наталія Михайлова,
провідний бібліотекар
