Джек Лондон – романтик білих снігів
«Нехай краще я буду найяскравішим метеоритом, ніж вічною, але сонною планетою…»
Джек Лондон – письменник і мандрівник, авантюрист і герой. Він був зразком стійкості та любові до життя. Біографія письменника – джерело сюжетів його захоплюючих творів.
Джек Лондон пройшов недовгий життєвий шлях. Він прожив лише сорок років, але життя його було складним і суперечливим. Життєвий гарт, незламність духу він придбав ще в дитинстві.
Народився Джек Лондон (справжнє ім’я – Джон Ґріффіт Чейні) 12 січня 1876 року в Сан-Франциско. Свою маму син мало цікавив і ріс майже без материнської уваги. Фактично Джека виростили дві жінки – старша зведена сестра Еліза, яка змалку й до останніх його днів піклувалася про брата, і годувальниця, Дженні Прентіс, яка щиро любила Джека і, навіть, згодом вже дорослому, допомагала, чим тільки могла. Свого батька хлопець не знав – його замінив вітчим, Джон Лондон, який і дав Джекові своє прізвище. До вітчима Джек на все життя зберіг почуття вдячності та поваги. Джон Лондон був людиною працьовитою, але ставши інвалідом, йому стало важко утримувати родину. І цей тягар великою мірою ліг на плечі десятирічного Джека.
Хлопцеві змалку довелося важко працювати. Він продавав газети, гнув спину на консервній і джутовій фабриках, в котельні електростанції, перебивався на випадкових роботах. Підлітком Джек стає «устричним піратом» – він добуває забороненим чином устриці, продає їх. Невдовзі переходить у рибальський патруль і вже ловить тих браконьєрів, до яких вчора належав сам. Згодом вітер далеких мандрів заносить його аж до берегів Японії, він – матрос шхуни, яка полювала на котиків.
Повернувшись додому, юнак блукає дорогами Америки, марно шукаючи хоч якоїсь роботи. Зазнав Джек і холоду, й голоду, й образ, побував і в тюрмі.
Учитися Джекові майже не пощастило: короткочасне перебування в початковій школі – усе його навчання в дитячі роки.
Восени 1893 року, коли юному автору не було ще й вісімнадцяти років, одна з газет опублікувала його перший твір-нарис «Тайфун біля берегів Японії», написаний після плавання на шхуні. Подальше життя талановитого юнака пов’язане з інтенсивною самоосвітою і нещадною творчою роботою, спрямованою на опанування тяжкої письменницької діяльності, вироблення особистого стилю.
Майбутньому письменникові гостро бракувало освіти. І майже дев’ятнадцятилітній юнак, який уже чимало пізнав у житті, сідає за парту поряд з підлітками, а 1896 року Лондон успішно складає іспити в Каліфорнійський університет. Але після першого ж семестру залишає навчання.
Саме в цей час у Клондайку на Алясці було знайдено золото. Лондона вабили невідомі далі, надія розбагатіти, мрія про можливість присвятити себе творчій праці, зайнятися літературою, що полонить його більше й більше. Але не судилося. Через два роки до Окленда повернувся не щасливий мільйонер, а знесилений, хворий жебрак.
Не можна довірятися ілюзіям – за них завжди доводиться розплачуватися, і тільки дійсність завжди каже правду.
І все-таки з цієї подорожі Джек Лондон привіз величезне багатство, незрівнянно дорожче за золото, – незабутні враження, які лягли потім в основу багатьох його творів. Аляска, стає літературним Клондайком письменника: він створює особистий, ні з чим незрівнянний світ важких випробувань, суворих природних умов, міцної людської дружби і любові, які долають будь-які перешкоди. Так звані північні оповідання принесли славу молодому автору.
З кожної книги, від кожного письменника береш щось у життя. Один вабить силою почуття, мужніми характерами героїв, другий – лагідним і спокійним світлом своїх думок, третій бентежить інтересом до навколишнього світу. Великі письменники різні, неповторні, багатогранні, як саме життя. Кожен дарує щось своє – тільки зумій відшукати, побачити те, що найважливіше у нього, чим він благословляє читача в далеку дорогу життя. Що ж варто взяти у Лондона? Чим він благословляє свого читача? Насамперед, це мужність і наполегливість у досягненні мети, які притаманні простим і відважним золотошукачам, покорителям країни білої тиші. Це любов і повага до людини, чесність, товариська взаємодопомога, яка вчить ділитися останнім шматком з кожним, хто того потребує. Це дух здорової романтики, що кличе в незвідане, не дає заспокоїтися, поки є несходжені дороги, незаймані хащі, нескорені вершини. Це зневага до брехні й лицемірства. Це, нарешті, віра в силу людини.
Часто кажуть, що життя письменника – в його книгах. Щодо Джека Лондона це твердження цілком справедливе. Кожен твір видатного письменника демонструє могутню постать автора. Майже з кожної сторінки, написаної ним, постає його власне життя, особистий досвід, події пережиті ним, картини, бачені його очима. Відштовхуючись від власного і особистого письменник створив глибокі і правдиві захоплюючі картини. Ці картини вражають читача, хвилюють, примушують співпереживати, жити разом з героями.
Джек Лондон – майстер пригодницьких і натуралістичних творів, де головними темами є боротьба за виживання, конфлікт людини і природи, соціальна нерівність, а також сила духу, відображені в «Поклику предків» (шлях собаки Бака до дикої природи), «Білий ікло» (приручення вовка) і «Мартін Іден» (самоучка-письменник, який прагне до вершин суспільства, але стикається з розчаруванням). Його роботи, такі як «Любов до життя» і «Розпалити багаття», показують людину перед обличчям суворої природи, а «Морський вовк» досліджує стійкість духу і жорстокість світу.
Напередодні річниці від дня народження Джека Лондона ми пропонуємо перечитати щось з нетлінних романів автора, а може навіть відкрити для себе щось нове і прочитане серед книг видатного американця.
Олена Рудковська, бібліотекар ІІ категорії
