Генріх Карлович Брун – перший математик Головного училища садівництва (до 215-річчя від дня народження)
Арифметика – наче вхідна брама до всіх інших наук, бо без її пізнання ніхто не може зробити жодного кроку вперед до храму науки.Феофан Прокопович
Серед усіх наук, що відкривають шлях до пізнання законів природи, найважливішою є математика. Сьогодні світ належить, тим хто знає і любить математику.
25 травня 2021 року виповнилось 215 років з дня народження відомого в Європі вченого математика, з ім’ям якого пов’язані роботи, що стосувались аналітичної геометрії, вищої алгебри, диференціального й інтегрального числення та теорії ймовірностей, Генріха Карловича Бруна (1806–1854).
З цієї нагоди працівниками бібліотеки у співпраці з старшим викладачем кафедри математики і фізики Світланою Лещенко провели математичну вікторину з науковим присмаком «В світі цікавої математики».
Чому з науковим? Адже під час заходу говорили про науковця-математика Генріх Бруна, про книги, що використовувались в освітньо-науковому процесі Головного училища садівництва. Сама ж вікторина, проводилась з метою доведення тези: «Математика – цариця життя». Вона складалась з кількох конкурсів: «Розминка», «Точність вимірів», «Чоловік чи жінка?», «Що це?».
Активну участь в організації та проведенні заходу взяли студенти 11-е та 11-мб-е груп. Разом з провідним бібліотекарем Вірою Побережець вони в змістовній невимушеній формі повідали присутнім глядачам –одногрупникам та студентам 11-зм групи – біографію та інформацію про професійні та наукові здобутки Генріха Бруна. Це стало пізнавальним доповненням до вікторини
Генріх Карлович Брун народився у місті Фредріксгамн (нині – Хаміна) на південному сході Фінляндії. У дев’ятирічному віці (у 1814 році) він був зарахований в один з кращих Петербурзьких пансіонів пастора реформаторської церкви Жана фон Муральто. Майбутнього вченого вже в ранньому віці вабила математика, якою він займався з великим задоволенням у Сан-Петербурзькому університеті (1821) та у Дерптському університеті (1823), де навчався його брат Філіп Брун. За офіційними даними, у 1825 році випускні іспити в Дерптському університеті склало всього 8 студентів, і лише троє отримали кандидатський ступінь, що прирівнювався до X класу статської служби. Серед них були Філіп Якоб та Генріх Вільгельм Бруни з Фінляндії.
Наукову діяльність Генріх Карлович розпочав у 1828 році в Гетінгені захистом докторської дисертації «De Cycloidis aequatione atque indole», яка дала змогу одержати ступінь доктора філософії і магістра вільних наук. В 1831 році його запросили працювати на кафедру фізики в Рішельєвському ліцеї, але незабаром він переходить на кафедру чистої математики, де залишається до кінця життя (з перервою в один рік).
В 1844 році в місті Одеса відкривається Головне училище садівництва (нині – Уманський національний університет садівництва). Дбаючи про високий рівень навчання в учбовому закладі, адміністрацією на викладацькі посади запрошуються кращі науковці, зокрема і Генріх Брун. З великим захопленням учений прийняв запрошення директора училища А.Д. Нордмана викладати арифметику і геометрію. «...Професор з душевною готовністю прийняв на себе новий службовий обов’язок. ... Він якось особливо любив цей заклад, вбачаючи в ньому благодійну для тутешнього краю мету, яка, мабуть, досягалася в прекрасному стані училища... », зазначено в журналі 130 «Москвитянин».
Незважаючи на свою зайнятість, математик знаходив час для плідних занять наукою. Велика кількість його наукових праць, опублікованих у Росії і за її межами, стосувалися всіх розділів математики. В праці «О решении численных уравнений по способам Горнера и Греффе» (Одеса, 1851) вперше розв’язано рівняння 12-ї степені. Роботу вченого «Собрание задач и предложений, относящихся к линиям второй степени» (1838), що вивчала криві лінії 2-ї степені, було визнано гідною Демидівської премії.
У 1846 році Імператорська академія наук присудила половину Демидівської премії роботі Генріха Бруна «Руководство к политической арифметике». Робота доктора філософії і математики, є однією з перших фундаментальних книг з політичної арифметики, в якій не робиться основний наголос на вивчення статистики населення. Автор глибоко осмислив і систематизував результати більшості досліджень з політичної арифметики, по довгостроковим фінансовим операціям, із страхування, опублікованих до сорокових років XIX ст. в зарубіжних книгах. Праця Генріха Карловича отримала найвищу оцінку науковим товариством, була рекомендована до присудження Демидівської премії видатними академіками В.Я. Буняковським і П.Н. Фусс.
Свої теоретичні відкриття він використовував у повсякденному житті, що ще більше підкреслювало їх практичну цінність. Будучи талановитим науковцем, отримуючи суттєві результати в наукових дослідженнях, він також до останку віддає всі свої сили і час навчальній справі, читає з блиском лекції і цікаво проводить заняття зі студентами. У навчальній роботі він виявляв особливу здатність педагога, який вмів зацікавити учня самим інтересом науки, змусити полюбити її і зробити вивчення легким і привабливим. Участь, яку приймав він в успіхах своїх слухачів, поспішаючи задовольнити їх найменшу цікавість, підтримати і розвинути її, мала велике значення у відносинах його до учнів: вселяючи любов до наставника, вона змушувала їх полюбити і науку, яку викладав він.
29 січня 1854 року вночі на 48 році життя Генріх Карлович Брун помер. На завершення «колективної» доповіді Віра Побережець зазначила: «Він написав багато робіт, що мають велику наукову і навчально-методичну цінність. Генріх Брун був особистістю, яка може бути взірцем для сучасного науковця, а його життєвий шлях та наукова біографія повинні стати прикладом для наслідування».
Логічним продовженням математичного заходу став огляд літератури проведений провідним бібліотекарем Наталією Михайловою, яка представила видання з математики, що використовувались у навчанні учнями Головного училища садівництва: «Полный курс чистой математики» (автор – Франкер,1838 рік видання, ч. 1 и ч. 2.), «Лесная математика», «Сочинение Г. Кинга» (1841 рік видання), «Сборник правил и подобраных програм для поступлення во все учебные завидения мужския и женския на 1888-1889 г.», «Учебник низей геодезии» (1891 рік).
Запрошуємо наших читачів до відділу рідкісних та цінних видань бібліотеки Уманського НУС, де кожен зможе особисто ознайомитись з книгами з різних галузей науки, що вже стали частиною славної історії нашого університету.
Віра Побережець, провідний бібліотекар
