-= Меню =-

Година цікавих фактів «Професія бронзового віку – пічник» від бібліотеки УНУС

22 листопада для студентів факультету лісового і садово-паркового господарства була проведена відкритий виховний захід – година цікавих фактів «Професія бронзового віку – пічник». Екскурс в історію опалення приміщень, оранжерей та теплиць Уманського училища садівництва і землеробства провела провідний бібліотекар Наталія Михайлова.

Професія пічника у наш час дуже рідкісна і користується попитом. Студенти дізнались, що пічник має бути фізично сильним, витривалим, мати почуття рівноваги, не боятися висоти, мати образне мислення і творчу уяву, добре сприймати кольори.

За допомогою презентації студенти мали змогу поринути у кам’яний вік і Стародавній Рим, дізнавшись про систему опалення «гіпокауст». А ще про перші печі Олафа Тихого Норвезького, які використовувались 6 000 років тому.

Перші печі з’явились на території України в VI столітті. У фольклорі, літературі піч символізує святість, неперервність життя народу. За словами В. Земляка, «для справжнього українця піч однаково, що алтар для віруючого».

   

Згадавши цікавинки сивої давнини, увазі слухачів були представлені історичні свідчення опалення приміщень, оранжерей та теплиць в Уманському училищі садівництва і землеробства.

Опалювальний сезон в Уманському училищі садівництва і землеробства тривав протягом 5-6-ти «зимових місяців» ‒ від 1 жовтня до 1 квітня.

Для обігріву головного корпусу училища і пансіону використовувалися голландські пічки та ухові пічки.

Викладач училища Володимир Долбін писав: «Для приміщення пансіонерів у 1890 році збудована окрема будівля на 120 осіб. Ця будівля складається з 2 повних поверхів, підвального приміщення для приладдя водяного опалення».

Отже ми знаємо, в якому році наш університет отримав водяне опалення.

Єдина піч, що дійшла до нас з минулого знаходиться на метеостанції. Станція була відкрита в училищі у 1985 році. Ця піч зазнала кілька реставрацій, але сьогодні функціонує, зігріваючи працівників, як колись учнів, що вели метеорологічні спостереження під керівництвом Вільгельма Олександровича Поггенполя.

Як ми знаємо, Головне училище садівництва у 1859 р. було переведено з Одеси до Умані і отримало як практичну базу Царицин сад разом з його господарством, у тому числі з теплицями та оранжереями.

Цікаві матеріали стосовно теплиць можна знайти у книгах Василя Васильовича Пашкевича «Культура ананасів» (1889) та «Підручник садівництва для нижчих шкіл. Частина ІІІ» (1903). Практика викладання садівництва здобута в Уманському училищі землеробства і садівництва лягла в основу і цього видання. Василь Васильович Пашкевич писав: «Швидкість нагрівання і стійкість теплоти в печі і борові залежить від їх розмірів і від їх положення в теплиці. У тепличній печі немає ніяких оборотів і будівництво її вкрай проста, це тільки вогнище, яке має вміщати в собі багато дров зараз, від горіння яких вийде багато гарячого диму, необхідного для нагрівання борова».

Під час години цікавих фактів «Професія бронзового віку – пічник» здобувачі освіти ознайомились з малюнками підручника, де видно поперечний розріз топки для димового опалення, поздовжний розріз топки та початок димового каналу, а також з сучасними фотографіями печі теплиць Уманського національного університету садівництва. Ця система опалення в університеті працює вже більше століття. Цілі покоління працівників теплиць зберігали і ретельно доглядали цю історичну спадщину. До опалювального сезону 2022-2023 років її готував аспірант Валерій Бабій.

Наприкінці заходу бібліотекар Наталія Михайлова зробила огляд деяких видань із фонду бібліотеки Уманського НУС і наголосила, що багато цікавого можна знайти на книжкових полиця нашої книгозбірні і, зокрема, у відділі цінних і рідкісних видань.

Тож чекаємо вас, шановні наші читачі, в бібліотеці університету!

Останні новини Наукової бібліотеки


  • 06.12.2022 Завершилась осіння сесія вебінарів Clarivate: нові можливості роботи та функціонал Web of Science

  • 01.12.2022 Про ґрунт на сторінка книг із фонду університетської бібліотеки