Homo homini amicus est
Друг – це одна душа, яка живе в двох тілах.
Аристотель
Міжнародний день друзів, який святкується 9 червня, – свято неофіційне, не таке відоме і нав’язливо солодке , як День святого Валентина, не таке заполітизоване, як День Дружби (30 липня), і саме це робить його якимось особливо теплим і душевним. Особливих звичаїв або традицій святкування цієї дати немає. Але це прекрасний момент відкласти в сторону повсякденні справи, відсторонитися від нескінченних проблем і турбот та зателефонувати другу або просто зустрітися. Це відмінний привід провести час разом, подарувати один одному гарний настрій, позитивні емоції та просто відпочити душею.
Існує думка, що в наш час поняття дружби вже не існує. Кудись вона поділася. Зникла. Розчинилася. Мабуть, з якихось причин вона сьогодні не потрібна. Вірніше, люди перестали відчувати в ній потребу. Вона вичерпала себе, стала архаїчним явищем. Про справжню дружбу вже, як про історичну подію минулих років, можна лише прочитати в старій книзі або побачити в кіно.
Якось холодно і пусто стає на душі? А рука потягнулася до телефону? Ну як не існує?! Як зникла? Ось 095-753-…-… Знайомий з дитинства голос… Ні! Вона існує!!! Вона в мене є!!! В мене є споріднена душа! В мене э ДРУГ!!!
«ДРУГ» – таке вагоме, таке тепле, таке важливе поняття в житті кожного. Так, ДРУЖБА – це один з найважливіших проявів почуттів людини. Адже серед багатьох людей дуже складно знайти людину, яка розділить ваш світогляд, зрозуміє вас в скрутну хвилину, розділить з вами переживання, горе, радість і щастя, буде зберігати всі ваші секрети, знати всі ваші недоліки і залишиться вірним.
Справжня дружба не може розчинитися в часі, не може зникнути у просторі. Дружба – це несподіваний щиросердний дар долі. Вона вразлива, ось чому так багато людей розчаровуються в ній. Так, вона має дуже тендітну, ідеальну модель, свої правила. І в залежності від ставлення до її правил, вміння сприймати її модель в житті людини з’являється друг і зникає почуття самотності…
Цей день також хороший тим, що дає можливість згадати, скільки прекрасних книг присвячено дружбі. В літературі зустрічається чимало прикладів вірних друзів. Якщо придивитись пильніше, можна помітити, що дружба – один із тих різновидів людських стосунків, про які у книжках сказано найбільше. І це цілком справедливо, адже не можуть бути замовчані ті шляхетні якості, які складають її основу.
Перший твір, який згадається багатьом, – «Три товариша» Е.М. Ремарка.
Забуття – ось таємниця вічної молодості.
Ми старіємо тільки через пам'яті.
Ми занадто мало забуваємо
Роберт Локамп, Готтфрід Ленц і Отто Кестер – герої роману пов'язані один з одним тісними узами дружби. Вони разом воювали в Першу Світову війну: втрачали бойових товаришів, намагалися подолати жахи війни і вижити. «Мирний» час ще більше згуртувало трьох друзів. Молоді люди прагнуть не стільки забути своє минуле або влаштуватися у сьогоденні, скільки просто жити, оскільки життя – єдина цінність, яку має сенс зберігати: що у військових, що в мирних умовах.
Є багато чого на світі, друг Гораціо,
що й не снилося нашим мудрецям ...
Гамлет і Гораціо – це, можливо, кращий приклад товариства всіх часів і народів. Гораціо – єдиний персонаж цієї драми, який нескінченно відданий Гамлету. Терпить емоційні сплески Гамлета, стоїть за нього горою і в результаті виявляється єдиним героєм, який вижив, устами якого У. Шекспір і розповідає нам цю трагічну історію.
А як не згадати про легендарних Шерлока Холмса і Доктора Ватсона? Друзі завжди доповнюють один одного, дружні стосунки часто пов’язують навіть цілковито протилежних особистостей, даючи їм змогу врівноважитись, відкрити у собі за допомогою іншої людини потяг до чогось нового. Саме такою сер Артур Конан Дойль змалював дружбу Шерлока Холмса й доктора Ватсона. Холмс – людина імпульсивна, він живе від однієї кримінальної справи до іншої, має безліч захоплень, але йому, як і більшості талановитих людей, не вистачає поміркованості, ґрунтовності. Проте саме цих якостей вдосталь у Ватсона, якому, в свою чергу, не достає Шерлокової жаги до пригод і гострих моментів у житті. А разом обидва персонажі – чудова ілюстрація до істинно джентльменського товаришування.
Я не вважаю себе дурнішим за інших,
але завжди, коли я маю справу з Шерлоком Холмсом,
мене пригнічує важке розуміння власної тупості
Хороші друзі, хороші книги і совість, що спить –
ось ідеальне життя
Дружба не знає умовностей. Загальносуспільні рамки не можуть обмежити відвертої симпатії. Прикладом тому – ще одна всім відома книжкова історія про Тома Сойєра і Гекльберрі Фінна. Мабуть, усім доводилось у дитинстві читати повісті Марка Твена про пригоди двох відчайдушних товаришів, яким абсолютно все одно, що один із них – вихованець поважної родини, а другий – бродяга. Хлопці сприймають один одного як рівний рівного, з повагою і довірою, незважаючи на упередження дорослих людей. Така лінія поведінки персонажів одночасно зворушує і змушує замислитись.
А ще дружба – це відповідальність і взаємодопомога, уміння наслідувати заповіту мушкетерів Олександра Дюма: «Один за всіх і всі за одного». Атос, Портос, Араміс і Д’Артаньян не тільки разом веселяться, але й у випадку необхідності — завжди готові прикрити один одному спину. Для цих персонажів непорушним є неписане правило: якщо щось стосується одного з друзів, це не може обійти стороною інших. Це дійсно важливо мати друзів і знати, що в будь-якому випадку можеш до них звернутись по розуміння й допомогу.
Мужність завжди викликає повагу,
навіть якщо це мужність ворога
Коли ми бачимо постійно світло сонця
і красу місяця, ми звикаємо до них
і не захоплюємося ними
А як не згадати безхитрісну історію трьох друзів, яскраво описану Джерома К. Джерома. Отже «Троє у човні, якщо не рахувати собаки»… Гарріс, Джей і Джордж захотіли відпочити від міської метушні. І що ж може бути кращим відпочинком, ніж прогулянка Темзою на човні в хорошій компанії? А коли в човні крім трьох енергійних джентльменів присутній ще й вкрай енергійний фокстер'єр, феєрверк подій гарантований ...
Вже третій десяток років не залишають байдужим читача досвідчений Гліб Жеглов і початківець кримінальної справи Володя Шарапов, головні герої детективного роману братів Вайнерів «Ера милосердя». Вони абсолютно різні, мають кожен свій досвід за плечима, по-різному дивляться на правила гри бандитського світу, але тим не менш, блискуче розкривають злочини, захищаючи чесних громадян.
Невипадково і недаремно сюжети багатьох літературних творів базуються саме на дружбі. Це почуття варте оспівування, і воно варте того, щоб навчитись йому змалечку. Якщо людина вміє дружити й цінувати дружні стосунки – вона із тих, про кого казав Володимир Висоцький: «Значит, нужные книги ты в детстве читал!».
Згадайте, як давно ви зустрічались зі своїми друзями. Можливо, сьогодні саме той день?
Олена Рудковська,
бібліотекар