Історична година «Метеостанція як складова навчального процесу»

З нагоди 140-річчя від дня заснування Уманської метеостанції, для першокурсників факультету агрономії відбулася історична година «Метеостанція як складова навчального процесу», організована куратором музейної кімнати історії Уманського національного університету Світланою ГАСІЦОЮ. Локацією заходу стала сама метеостанція, де здобувачів освіти та заступника декана факультету агрономії із заочної форми навчання, доцента кафедри загального землеробства Андрія НОВАКА гостинно зустріла начальник метеостанції Людмила РУДА.

Програма заходу складалася з двох частин. Про історію створення та діяльності станції до 1990 року розповіла куратор музейної кімнати історії університету Світлана ГАСІЦА. Із новітньою історією та сьогоденням метеостанції ознайомила присутніх начальник закладу Людмила Анатоліївна РУДА.

Під час зустрічі студенти дізналися чимало цікавих фактів про викладання метеорології в Училищі землеробства і садівництва. Зокрема, у доповідній записці засновника метеостанції Вільгельма Олександровича Поггенполя за 1884 рік зазначалося, що ще у кабінеті фізики були знайдені журнали з метеорологічними спостереженнями за 1863–1867 роки та прилади: барометр, термометр, психрометр, флюгер і дощомір. Це свідчить, що спостереження проводилися задовго до офіційного рішення про відкриття метеостанції. Нова навчальна програма Училища вимагала наукового підходу до викладання, тому Вільгельм Поггенполь у 1884 році звернувся до керівництва з клопотанням про створення власної метеостанції як навчально-дослідної бази.

Здобувачі освіти мали змогу побачити оригінал документа, написаного рукою Вільгельма Поггенполя в 1884 році. Також були продемонстровані унікальні артефакти: ртутний барометр 1885 року, опадомірні прилади, барограф (самописець змін атмосферного тиску), журнали з даними за 1947 рік, «Атлас хмар», а також низка історичних фотографій.

Людмила Анатоліївна провела для учасників заходу екскурсію метеомайданчиком. Вона почалася з місця, де колись розташовувалася перша дерев’яна будка заввишки 3,3 метра з установленими флюгером, дощоміром і клітками для психрометра. Хоча нині залишилися лише рештки стовпів, побачити «живі свідки минулого» було надзвичайно захопливо.

Студенти ознайомилися з роботою сучасних метеоприладів: опадоміра, барометра, термометрів для вимірювання температури ґрунту на різній глибині, а також обладнання для визначення радіації, сонячних променів і вологості. Вони навіть мали можливість самостійно зняти показники.

Доцент Андрій Васильович Новак наголосив на важливості співпраці майбутніх агрономів із працівниками метеостанції, адже дані про температуру ґрунту мають ключове значення для отримання високих урожаїв.

Захід став інформаційно насиченим, пізнавальним та надзвичайно цікавим для студентів.

Світлана ГАСІЦА, куратор музейної кімнати історії УНУ