Історичний лекторій «Іосаф Іванович Толчін – архітектор Уманського училища садівництва і землеробства»
10 грудня відбувся в режимі онлайн історичний лекторій «Іосаф Іванович Толчін – архітектор Уманського училища садівництва і землеробства». Захід для студентів факультету лісового і садово-паркового господарства провела провідний бібліотекар Наталія Михайлова. Її дослідження стали частиною великого історико-краєзнавчого проекту бібліотеки Уманського НУС під назвою «Імена великих і незнаних».
Нові сторінки проекту «Імена великих і незнаних» були написані восени 2021 року і присвячені людині, якою може пишатись факультет лісового і садово-паркового господарства, бо дисципліни, які він викладав в училищі садівництва і землеробства у дев’ятисотих роках минулого століття, мають безпосереднє відношення до факультету. Ім’я цієї людини – Іосаф Іванович Толчін.
З видання, яке зберігається у книжковому фонді музейної кімнати бібліотеки, «Указатель сельскохозяйственных учебных заведений» рік видання приблизно 1905 (відсутня титульна сторінка), дізнаємось: «У 1844 році в місті Одесі було засноване Головне училище садівництва, переведене у 1859 році до міста Умань Київської губернії, і перетворене у 1868 році в Уманське училище землеробства і садівництва. У подальшому реорганізації відбувались у 1878 та 1888 роках. З 1 липня 1903 року училище має назву Уманське середнє училище садівництва і землеробства».
Подібних видань за різні роки кілька, та лише в цьому ми вперше зустрічаємо ім’я викладача креслення і малювання Іосафа Івановича Толчіна. Він також обіймав посаду доглядача-архітектора училища. Маємо припущення, що він уже кілька років, на той час, перебуває в Умані.
На початку минулого століття територія навчального закладу була уже майже забудована.
Першою будівлею на цій території вважається будинок зведений у 1800 році за проектом будівничого «Софіївки» Людвіга Метцеля.
За проектами архітектора Роберта Першке в Уманському училищі садівництва і землеробства будувались господарчі споруди, будинки для службовців, будівлі при практичному полі, будинок головного садівника, відбулась перебудова оранжереї (1869-1880).
22 липня 1863 році за проектом єпархіального архітектора Миколи Никифоровича Маркова був закладений двоповерховий корпус домового храму училища імені Святої Рівноапостольної Марії Магдалини і освячений 14 грудня 1863 року.
У 1887–1890 роках біля церковного корпусу було побудовано тодішній головний корпус. Автором проекту був Микола Никифорович Марков. За архітектурним стилем він подібний до домового храму.
У книзі Михайла Євграфовича Софронова «Уманское училище садоводства и земледелия», що побачила світ у 1910 році у С.-Петербурзі читаємо на 6-7 сторінках: «18 февраля 1903 года Высочайше утверждено преобразование земледельческого училища в среднее училище садоводства и земледелия. Согласно этому преобразованию училище разделяется с 3 класса на два отделения: садоводства и земледелия. Вместе с тем утвержден новый штат училища, по которому значительно увеличены средства, отпускаемые на его содержание из государственного казначейства. Тогда же было ассигновано 150.000 рублей на возведение новых построек (расширение училищных зданий, постройка новых зданий фермы, жилого дома с квартирами для преподавателей и проч.)».
Фонд бібліотеки іноді розкриває цікаві таємниці з минулого. Так було випадково знайдено фінансовий документ, використаний для реставрації підручника у двадцятих роках минулого століття. Дві сторінки облікової бухгалтерської книги про використання коштів у 1904 році: «Выдано авансом Смотрителю-Архитектору Училища И.И. Толчину на расходы по постройке соединительного корпуса между зданиями училища и пансиона…»
Спроби дізнатись більше про Іосафа Івановича Толчіна поки не увінчались успіхом. Віньєтка випускників Уманського середнього училища садівництва і землеробства 1908 року, де підписані всі фотографії, дала можливість зробити портрет Іосафа Івановича. Під фотографією ми бачимо особистий підпис Толчіна.
Такий підпис, можливо, стояв на будівельних планах, біля оцінок на кресленнях і малюнках учнів.
Також Наталія Михайлова познайомила слухачів з програмами і підручниками, за якими навчались учні училища в ті далекі роки. Викладання креслення і малювання у середньому сільськогосподарському училищі було пристосоване до основних завдань навчального закладу. Малювання знайомило учнів з пропорцією, красою форми и мало взагалі загальноосвітній характер, корисний при вивченні будівельного мистецтва.
Креслення зроблені для зведення історичних будівель нашого університету через певні історичні події були втрачені.
Два папірця, не випадково знайдених у старій книзі, повернули ще одне втрачене ім’я. Історична розвідка триває.
Сподіваємось на подальше спілкування офлайн, коли студенти більш детально познайомляться з запропонованими книгами. А ще маємо надію, що серед наших слухачів уже з’явились бажаючі приєднатись до наших пошуків.
Колектив бібліотеки Уманського НУС висловлює щиру подяку заступнику декана факультету лісового і садово-паркового господарства з виховної роботи Валентині Мамчур за плідну співпрацю.
