-= Меню =-

Книжкова виставка «Поетична Уманщина»

Поезія – це прекрасна мудрість.

                                             Василь Симоненко

Березень – перший місяць весни, коли ми відчуваємо пробудження природи, пробудження почуттів до оточуючого нас світу, до близьких людей. Висловити свої почуття можуть люди, які володіють поетичним словом. А якщо віршовані рядки отримують музичні крила – народжуються пісні. Перше поетичне слово людина чує, коли приходить в цей світ – мамина колискова.

Можливо, саме тому щорічно 21 березня за ініціативою ЮНЕСКО святкують Всесвітній день поезії. Це свято встановлено 1999 року ухвалою 30-ї сесії ЮНЕСКО. А в Україні Всесвітній день поезії відзначається з 2004 року.

Так склалося в історії людства, що саме митці поетичного слова першими реагували на події, які змінювали життя людей і навіть, хід історії. Почуття, які висловила Леся Українка, саме про це:

Не поет, хто забуває
Про тяжкі народні рани,
Щоб собі на вільні руки
Золоті надіть кайдани.

А продовженням цієї думки можуть стати рядки поета, письменника Євгена Маланюка:

Як в нації вождя немає
Тоді вожді її – поети.

Іван Франко вважав: «Ти – поет. І мусиш жить, щоб не згасало слово».

«Клаптенята паперу – то смертельні плацдарми самотньої битви з державами, з часом, з самим собою,» – так вважає наша відома сучасниця Ліна Костенко.

Бібліотека Уманського національного університету садівництва з нагоди Всесвітнього дня поезії пропонує своїм читачам перегорнути сторінки «Поетичної Уманщини», які представлені на однойменній книжковій виставці, розгорнутій на абонементі художньої літератури. Користувачі бібліотеки із задоволенням згадають, чи відкриють для себе поезії Надії Данилевської:

Ця планета Земля
рушниками доріг
Уже стільки віків,
Уже стільки разів
Перев’язана.
На верстатах душі
З предковічних основ
Невмирущі ткачі
Нитку д’ниточки –
Витикають їх:
По стерні, по росі
золотинками днів.

В серці кожного уманця знайде відгук поетичні рядки Ольги Діденко:

Десь написано на роду мені,
Над тобою кружляти завжди,
Всі думки мої коло Умані,
Всі дороги мої сюди.

«Софіївка» відіграє важливу роль у житті кожного уманця і тому вишукана мелодійність поетичного слова Всеволода Піотровського відгукнеться у вашій душі:

Я заходжу в цей парк під старезні каштани,
Я іду навздогад, де шумлять явори,
На осонні тепло, а в яругах тумани,–
Хоч радій, хоч сумуй будь-якої пори…
З-під кам’яних брил б’ють джерела прозорі,
І збігає вода невідомо куди.
Чи то в радісну мить, чи у скруті та горі
Я завжди припадав до цієї води…
А дитинство моє лопотить зелен-листом,
А ріки гуркотня лічить роки й путі…
Дорожу над усе своїм парком і містом, –
Це кохання моє щонайперше в житті.

Відкривши будь-яку поетичну збірку, кожен знайде для себе заповідне, важливе, цілюще, наче ковток чистої криничної води. І автори відомі і маловідомі стануть вашими друзями та порадниками. Тож запрошуємо завітати на абонемент художньої літератури бібліотеки Уманського НУС та обрати збірку поезій собі до душі.

      

Наталія Михайлова, провідний бібліотекар

Останні новини Наукової бібліотеки