Кров людська – не водиця

У червні відзначають Всесвітній день донора крові. В цей день – 14 червні – вшановують і дякують донорам крові за порятунок людських життів і закликають людей долучитися до цієї благородної справи. Свято було засновано у 2005 році під час Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я, коли міністри охорони здоров’я різних країн одностайно підтримали ідею його створення для того, щоб заохотити добровільну здачу крові.

Дата для проведення свята була вибрана небезпідставно. В цей день народився австрійський і американський лікар та вчений Карл Ландштейнер, який відкрив групи крові. У 1930 році він отримав Нобелівську премію за своє відкриття, яке дозволило зробити переливання крові звичною медичною практикою.

Кров завжди символізувала життя і його плин. Наші предки вважали, що в ній є життєва сила і енергія. Не без причин існує стільки висловів про кров, які знайомі нам з дитинства: «ми з тобою однієї крові», «кров людська – не водиця», «це у нас в крові» (про зв'язок поколінь) і зараз наші воїни «проливають кров» за нас і за Батьківщину.

Кров є унікальним органом. Вона невтомно рухається у кровоносній системі. Вона не відпочиває, не зупиняється, безперервно живить органи і тканини. Її еритроцити беруть участь в роботі дихальної функції і їм вистачає лише півхвилини, щоб зробити повний обіг в організмі. Їх швидкість вражає, адже кровоносна система складається з більш як 100 000 кілометрів судин!

Кров виконує багато різних функцій в організмі людини. Як ми вже згадували вона бере участь у диханні, транспортуючи кисень до органів і тканин. Також забезпечує їх поживними речовинами. В той же час кров видаляє вуглекислий газ та очищає від продуктів життєдіяльності організму. До того ж, кров слугує регулятором тепла.

Кров є транспортним засобом, підтримує гомеостаз, тобто стійкість внутрішнього середовища організму. Однією із важливих функцій крові є захист від чужорідних речовин. 

У організмі здорової людини є 4-5 літрів крові, з яких циркулює лише 60%. Решта зберігається у так званих «депо крові», таких як печінка та селезінка.

Втрата великої кількості крові є дуже небезпечною для життя людини, оскільки зменшується ОЦК (об’єм циркулюючої крові) і може розвинутися гіпоксія, гіпотонія недостатність забезпечення кров’ю органів та багато інших важких наслідків, що можуть призвести до ДВС синдрому (синдром дисемінованого внутрішньосудинного зсідання крові). Проблема в тому, що людську кров не можна замінити штучною речовиною, отже врятувати людину, яка втратила критичну кількість крові може врятувати лише інша людина. Лише інша людина може поділитися своєю кров’ю і врятувати людське життя. Вона дарує життя іншій людині. І називають таких людей, які дарують свою кров іншим, даруючи їм життя донорами. Недарма, слово «донор» походить від латинського слова «donare», що означає «дарувати, жертвувати».

За статистикою одна донація крові може врятувати життя трьох людей, адже її можна розділити на три компоненти: плазму, тромбоцити та еритроцити, кожний з яких можна використані для трьох хворих. Також з цих компонентів виготовляють ліки. В той же час, при екстрених ситуаціях, щоб врятувати життя одного пацієнта може знадобитися кров трьох донорів. Ось чому донорство є життєвою необхідністю. 

У зв’язку з таким вирішальним значенням крові і її використання для порятунку людських життів у багатьох країнах існують розгалужені системи служби крові і їх діяльність регулюється законодавством. В Україні Закон «Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові» був прийнятий і підписаний у 2020 році і є чинним дотепер. Він наблизив національну систему служби крові до європейського рівня і створив структуру та основні правила гри для всіх учасників. Згідно цього закону систему донорства в Україні було розділено на три рівні: національний, регіональний і госпітальний, що дає можливість зробити донорство доступнішим, а систему прозорішою.

Існують різні види донорства – системне добровільне донорство крові, разове або стихійне донорство та платне донорство крові. Системне добровільне донорство крові на безоплатній основі є ознакою розвинених країн, коли країна дбає про своє населення, створюючи відповідну систему здоров’я, а громадяни прагнуть зробити свій внесок у турботу про співгромадян, проявляючи свою громадянську активність. Це не стільки практика, скільки культура суспільства. Такий вид донорства дає змогу створити систему постійних донорів, за допомогою якої закривається потреба у крові і кожний громадянин впевнений, що при необхідності він буде забезпечений потрібною кількістю крові.

На жаль, в Україні превалює стихійне або разове донорство. Це коли донорами стають родичі або друзі пацієнта, чи донорів шукають через соціальні мережі. З іншого боку, українці завжди відгукувались на заклики здачі крові, особливо у випадках стихійних лих та для допомоги військовим. Щороку в Україні здають кров близько півмільйона донорів.

Платне донорство переважає у зовсім бідних країнах, коли людина здає кров, щоб отримати винагороду.

Для України розвиток системного донорства повинен стати пріоритетом, адже це шлях до розвитку країни та її громадянського суспільства. Крім того, країна воює і потреби у крові зростають. Відомо, що для забезпечення донорською кров’ю, на 1000 чоловік потрібно не менше, ніж 33 донації на рік. Отже, популяризація добровільного і безоплатного донорства набуває особливого значення.

Важливо знати, що донором крові може стати здорова людина віком від 18 років і вагою від 50 кілограм. Крім того, донорство є корисним для організму донора і для цього є кілька причин:

• Донорство допомагає зменшити ризик серцево-судинних захворювань. Було доведено, що у донорів нижчий рівень холестерину. А фінські вчені виявили, що при здачі крові хоча б один раз на рік, ризик хвороби серця зменшувався на 88%.
• Донорство знижує рівень неорганічного заліза, яке є шкідливим для організму і може призвести до накопичення іонів заліза у печінці та інших органах.
• У донорів менше проявів запалення і їхній організм краще знешкоджує вільні радикали.
• І, нарешті, люди, які регулярно здають кров живуть у середньому на 5 років довше.

І найголовніше, донорство проявляє найкраще у людині: співчуття до ближнього, жертовність, активну громадянську позицію, бажання рятувати життя і дарувати надію. І не потрібно сподіватись, що за нас це повинен зробити хтось інший. Завжди треба починати з себе.

Вікторія Гейко-Черних, бібліотекар ІІ категорії