Левко Платонович Симиренко – основоположник українського садівництва
Завданням вітчизняного плодівництва має стати турбота про популяризацію плодів і виробництво достатньої кількості фруктів, і за цінами, доступними для широких верств населення (Л.П. Симиренко)
Левко Платонович Симиренко народився 6 лютого 1855 року в селі Млієві Городищенської волості Київської губернії. Його батько Платон Федорович був освіченою людиною свого часу, закінчив вище технічне училище у Франції. Свої прогресивні погляди, а також любов до природи і садівництва, Платон Федорович прищепив і сину Левку.
У 1873 році після закінчення гімназії Левко Платонович вступив на фізико-математичний факультет Київського університету, а незабаром перейшов на природничий факультет Одеського університету.
У 1878 році, одразу після закінчення університету, за активну участь у революційному русі його висилають в Красноярськ. Перебуваючи в неволі, Л.П. Симиренко продовжує займатись садівництвом. У цей час він розробив основу Красноярського міського парку.
У 1887 році Л.П. Симиренко повернувся із заслання і поселився в селі Млієві і цілком присвятив себе розвиткові вітчизняного садівництва. Він організовує перший в Росії помологічний розсадник і маточний сад, який став однією з найбільших у Європі помологічною колекцією плодових і ягідних рослин. Вчений зібрав саджанці і живці з різних місць України, Прибалтики, Молдавії, Кавказу , Криму та багатьох країн світу і одержує від них посадковий матеріал майже всіх відомих на той час сортів плодових і ягідних культур. В його маточному саду нараховувалось 889 сортів груш, 900 – яблуні, 81 – сливи, 350 – черешні і вишні, 115 – персика, 56 – абрикосу, 45 – горіха, 165 – агрусу. В колекції квіткових і декоративних рослин було 927 форм троянд, 305 різновидностей хвойних дерев та багато інших декоративних рослин.
У 1901 році вчений виклав результати вивчення помологічної колекції свого розсадника у книзі «Ілюстрований опис маточних колекцій розсадника». У 1912 році виходить в світ фундаментальна праця «Кримське промислове плодівництво», де викладені десятирічні дослідження з різних питань садівництва. Ця книга мала вирішальне значення для розвитку промислового садівництва не лише в Криму, а й у різних районах Росії.
Всього учений опублікував понад 100 великих наукових праць і завершував масштабну роботу, яку мав намір назвати «Українсько-російська помологія». Але у 1920 році вченого було убито в ніч перед Різдвом у власному будинку. Обставини вбивства та його мотиви донині залишаються загадковими.
Сад Симиренка був націоналізований органами радянської влади ще за життя вченого і за його згоди. На базі розсадника організована Мліївська садово-городня дослідна станція, яка пізніше була реорганізована в Центральний державний плодовий розсадник України.
25 лютого в аспірантській залі бібліотеки за участю студентів 11-ф групи факультету економіки і підприємництва та кандидата історичних наук, доцента кафедри соціально-гуманітарних і правових дисциплін УНУС Ольги Гарбар відбулася виховна година присвячена 165-річчю від дня народження Льва Платоновича Симиренка.
Захід підготувала і провела провідний бібліотекар Віра Побережець. У своїй розповіді про могутній рід українських патріотів, підприємців, науковців, меценатів Віра Сергіївна спиралась на заздалегідь підготовлену презентацію «Симиренки – рід українських патріотів», яка повність захопила увагу студентів і в повній мірі розкрила життя і діяльність вченого-садівника Левка Платоновича та підприємницьку діяльність усіх членів знаної родини, їх внесок у розвиток галузі садівництва, культурне життя та освіту України.
Студенти Яковенко Олександра, Ковалик Альбіна, Дубенко Мар’яна підготували цікаві, змістовні біографічні відомості про сім’ю Симиренків.
Про наукові здобутки в галузі садівництва cтуденти мали змогу дізнатися розглядаючи книги, підручники, наукові праці представлені на виставці «Гуманіст. Садівник. Подвижник».
В кінці заходу Віра Сергіївна люб’язно всіх пригостила яблуками всесвітньо відомого сорту «Ренет Симиренка».
Дякуємо всім за активну участь у проведенні заходу.
Світлана Прокопенко, заступник директора бібліотеки
Віра Побережець, провідний бібліотекар
