Літературна світлиця зібрала шануальників поезії в бібліотеці УНУС

Щороку у березні світ відзначає Всесвітній день поезії. Не стала винятком і бібліотека УНУС. Поезія може стати відповіддю на найгостріші і найглибші духовні питання сучасної людини, але для цього необхідно привернути до неї широку суспільну увагу. Поезія дійсно лікує, надихає, розчулює, надає сил. Уся історія людства показує, що поетичне слово йде поруч із людиною. Вона висвітлює наболіле, нагальне, злободенне. На жаль, і в цьому році літературна світлиця, проведена в бібліотеці Уманського національного університету садівництва з нагоди Всесвітнього дня поезії, була забарвлена сумними, журливими нотами.

«Так ніхто не любив: вірші написані війною» – назва поетичного заходу, організованого працівниками абонементу художньої літератури, який відбувся 25 березня в читальній залі бібліотеки УНУС. У пронизливій тиші лунали вірші… немов голоси війни. Вони несли з собою біль і страждання, складали сумну симфонію переживань і незгасаючої надії.

Студенти факультету агрономії Владислав Єжель (12-а), Андрій Литвин (13-а), Андрій Заєць (13-а), Анастасія Кравченко (13-а), Дмитро Когутяк (15-а), Ярослав Чабанюк (21-а), Дмитро Терещенко (24-а), які взяли участь в поетичному читанні, декламували вірші проникливо й зворушливо. Їм вдалося донести до аудиторії спогади і почуття тих, хто стиснувши кулаки, перетворив тугу в магію слів. Метою літературної світлиці «Так ніхто не любив: вірші написані війною» було саме відкрити ці вірші для молодої аудиторії, дати їм можливість почути в своєму серці голоси війни, навчити читати їх з повагою до кожного слова, щоб перелітали вони зі сторінок на вуста, щоб ці голоси пробуджували мужність, миролюбство і щиросердність, щоб жодна війна більше не пропалювала рідну землю.