-= Меню =-

Літературний портрет «Одна пісня»

Український поет, прозаїк, драматург, перекладач, заслужений діяч мистецтв України Микола Тодосійович Негода народився 9 січня 1928 року у селі Бузуків на Черкащині.

Маленьким хлопчиком Микола Негода пережив голодомор 1932–1933 років. Про ті важкі часи він розповів у поемі «Студене сонце» та в документальній повісті «Сповідь перед собою». Врятували його від голодної смерті старші брат та сестра, які відвезли його до Черкас, де два роки Микола жив у дитячому будинку.

Гіркотою минулого сповнені рядки з книги оповідок-бувальщин «Пиріжки з пасльоном»: «Все життя його (брата Івана) згорьоване жило й боліло в мені, і завжди, приїжджаючи до нього в село, винувато помовкував, як боржник від несплаченого боргу, і пік мене сором, коли бачив на братовому столі газету з моєю статтею чи віршем, розкриту книжку на якійсь там сторінці».

Під час другої війни Миколі Негоді було лише 13 років, але він активно включився у боротьбу з ворогом. В січня 1942 року Микола став зв’язківцем підпільної групи, а згодом розвідником партизанського загону, що діяв в урочищі Холодний Яр. Про героїзм воїнів у роки Другої світової війни розповідають його твори: «Син віку», «Побратимова клятва», «Сучасна балада», «Пішли на фронт», «Пам’яті Федора Мицика» та інші. Після визволення Черкащини від загарбників у лютому 1944 року Микола Негода починає працювати у районних газетах Черкас і Сміли.

У 1949 році вступив до Київського університету імені Т.Г. Шевченка на факультет журналістики.

Перша збірка віршів Миколи Негоди «Ростуть сини» побачила світ в 1955 році.

А у 1956 році він вступив до Спілки письменників України.

Після навчання повернувся в Черкаси, де керував обласним літоб’єднанням та редагував альманах «Дніпрові зорі». В бібліотеці Уманського НУС зберігається один з примірників цього видання.

У 1977-1988 роках Микола Негода очолював обласну організацію Спілки письменників України.

За активної участі Миколи Тодосійовича створено Черкаський народний хор, а відомі пісні на його слова «Степом, степом…», «З ланів Шевченкового краю», «Летять білі чайки», «Земле моя, земле», «Над колискою сина», «Діброво зелена», «Тарасова верба» були у постійному репертуарі хору.

Слова пісні «Над колискою сина» сьогодні, нажаль, дуже актуальні:

Всміхається мені маля,
Іще не відає нічого,
Ракетами страхіття зле
Націлилось на нього...
За всіх,
За всіх на світі матерів
Тривога й страх мене пройма,
Як чую гуркоти громів,
Чи не поглине сонце тьма...

Творчий доробок Миколи Негоди вражає: збірка поем і віршів «Чорний біль», драма «Гетьман», нарис «Данило Нарбут», книжка оповідок-бувальщин «Пиріжки з пасльоном», роман «Отаман Мамай», пісні «Степом, степом…», «Діброва зелена», «Летіли дві чайки», «Земле моя, земле», «Тарасова верба», «Чигиринська дума» та інші. Збірка «Чорний біль» та драма «Гетьман» відзначені літературно-публіцистичною премією імені Василя Симоненка. Окремі його твори перекладено болгарською, польською, англійською та іншими мовами.

Микола Негода – почесний громадянин Черкас, заслужений діяч мистецтв України. Йому надано почесне звання «Незгасний талант». Нагороджений орденами «Знак Пошани», «За мужність», «За заслуги» ІІІ ступеня та багатьма медалями.

11 вересня 2008 року на 81 році життя Микола Тодосійович Негода відійшов у Вічність.

У Черкасах на честь Миколи Негоди названо вулицю, а на будівлі обласної філармонії 2018 року встановлено меморіальну дошку.

Пісня «Степом, степом» принесла славу та шанування мільйонів слухачів її авторам – поету Миколі Негоді та композиторові Анатолію Пашкевичу.

Олесь Гончар свого часу писав: «Чули пiсню «Степом, степом» у виконаннi черкасцiв? Поет i композитор обезсмертили нею себе…» Саме тому лейтмотивом до літературного портрета «Одна пісня», присвяченого 95-річчю від дня народження Миколи Тодосійовича Негоди взято саме пісню «Степом, степом». Запрошуємо переглянути літературний портрет нижче.

 Наталія Михайлова, провідний бібліотекар

Останні новини Наукової бібліотеки


  • 01.10.2024 Бібліопрезентація «Легендарні козаки-характерники»

  • 30.09.2024 У бібліотеці розповідали про найцікавіші дерева парків