Маленька книга з великою історією: в бібліотеці відбулася історична година
22 листопада, вже за доброю традицією, ми відмічаємо в рамках історичної години, день народження найменшої за об’ємом книги нашої книгозбірні – «Основа плодоводства» Головного садівничого Царициного саду Юліуса Робертовича Ланцького.
Цього року захід відбувався у співдружності з кафедрою плодівництва в режимі онлайн. З вступним словом до учасників звернувся завідувач кафедри плодівництва професор Володимир Заморський, запросивши до слова провідного бібліотекаря Наталію Михайлову. Бібліотекар розповіла про життєвий і науковий шлях Юліуса Робертовича Ланцького, а також цікаві моменти з книги «Основа плодоводства». ЇЇ розповідь супроводжувала презентація, з якої слухачі дізнались не лише про книгу-іменинницю, а і про інші праці написані Ланцьким в Умані.
З доповіді Наталії Михайлової слухачі дізнались, що Ланцький Юліус Робертович – це фахівець з плодового та декоративного садівництва, з 1892 по 1907 рік головний садівничий та завідувач Царициного саду ("Софіївка") в Умані, викладач ботаніки та садівництва в Уманському середньому училищі землеробства і садівництва. Бібліотекар розпочала з біографічної довідки про вченого, зокрема розповіла про наступне…
Народився Юліус Робертович 23 жовтня 1860 року в багатодітній родині у селищі Суук-Су в Криму. Закінчив гімназію. Під час російсько-турецької війни, в 1877 році, йому довелося переїхати в Умані і вступити до Уманського середнього училища землеробства і садівництва, яке Ланцький закінчив у 1881 році
Після проходження військової служби Юліус повертається до Умані (1883 р.) і вступає на службу в училище на посаду лаборанта. 06 травня 1888 року його призначають виконуючим обов'язки наглядача Уманського Царициного саду з виконанням обов'язків механіка саду. З травня 1889 року Ю.Р. Ланцький отримує двохрічне відрядження за кордон в Проскауський помологічний інститут і Помологічний інститут Люкаса з метою поглиблення професійних знань.
Після поверненням на батьківщину, Юліуса Робертовича призначають головним садівничим Царициного саду (28 жовтня 1891 року).
Молодий науковець Ю.Р. Ланцький у 1893 році відвідав садові заклади Петербурга, Москви, Риги, Варшави. У вересні наступного року його відряджають на два місяці на Міжнародну виставку з плодівництва в Санкт-Петербург, а потім у Київську, Подільську, Чернігівську і Волинську губернії для огляду шкільних садків, закладених безкоштовним посадковим матеріалом, отриманим з розсадника Уманського середнього училища землеробства і садівництва.
У 1897 році Ю.Р. Ланцький стає учасником Київської сільськогосподарській та промисловій виставки.
Наталія Михайлова зауважила, що, судячи лише з цього неповного переліку справ Ю.Р. Ланцького, можна зробити висновок про його активну діяльність як фахівця і керівника, який постійно удосконалював свої знання і популяризував як свої здобутки, так і наш навчальний заклад.
Станом на 1897 рік ним було опубликовано 42 праці з плодового та декоративного садівництва.
Бібліотекар також детально зупинилась на книжці-іменинниці, якій і була присвячена історична година. Це найменша за об’ємом книга «Основа плодоводства» Юліуса Робертовича Ланцького – це 16 сторінок убористого шрифту, що викликають цікавість не тільки у спеціалістів-плодівників. Книга за свій довгий вік стала пізнавальною і для пересічного читача, який цікавиться історією.
Кожного, хто тримав на своїх долонях цю книгу, вражає те, що наукова спільнота того часу піклувалась про розповсюдження знань серед співвітчизників. Спочатку праця була надрукована у газеті «Русское садоводство». Згодом, після дозволу цензури від 18 лютого 1898 року, «Основа плодоводства» Юліуса Робертовича Ланцького, друкується у книжкому варіанті московською типографією М.Г. Волчанінова у 1899 році. Нахзац видання має напис: «Пересылка заказной бандеролью – 9 коп. Складъ у автора (г.Умань, Кіев. губ.) и въ редакціи «Р.С».»
Дивує те, що видання було безкоштовним (це зазначено на титульній сторінці «Безплатно»). А бажаючі придбати його оплачували лише пересилку. Учні училища, жителі міста та навколишніх сіл взагалі просто забирали книгу у автора.
Перший абзац книги, здається, розкриває суть педагога і науковця Юліуса Ланцького: «Всякому известно, что от посева на почве семени, не находящего в ней надлежащих условий – питания, тепла, влаги и проч.– никогда нельзя получить хорошего урожая, равно как и от посадки неудачно выбранных сортов плодовых деревьев для данной местности никогда нельзя рассчитывать на получение должного качества плодов». Серед учнів Юліуса Робертовича було багато відомих садівників і гарних господарів. Такі аналогії легко проводити через певний історичний проміжок часу. А тоді, коли під своїм рукописом Лацьний поставив місце і дату написання: «г. Умань, 22 ноября,
Юліус Робертович, заглиблюючись в історію, згадує про те, що більшості нових сортів плодових дерев плодівництво завдячує Франції. Ланцький підкреслював, що багато сортів плодових дерев було виведено в Англії, Бельгії і Голландії. І звичайно, Німеччина щорічно збагачувала нашу країну новими сортами, постійно збільшуючи помологічну колекцію плодових дерев.
Про колишню культуру плодових насаджень свідчать сторічні старі сади і алеї вдовж німецьких шосейних доріг.
«Об обязательных требованиях посадки плодовых деревьев в Германии небезынтересны постановления короля Вюртембергского Карла Великого, обратившего в своё ещё время внимание на плодоводство и издавшего закон, по которому на «на обязанности всякого , вступавшего в брак, лежала посадка не менее 6-ти деревьев на общественной или собственной земле».
З 10 сторінки Ланцький аналізує стан плодівництва на Батьківщині, приділяючи особливу увагу сорту яблук «Білого зимнього Кльвіля».
Ланцький, проаналізувавши стан плодівництва у Франції, Німеччині, Швейцарії, Фінляндії, наводить як приклад досвід плодоводів Північної Америки: «Возможность помологических познаный при закладке садаболее всего подтверждена примером С. Америки, собственно очень недавно занявшейся плодоводством, где, благодаря этому розумному взгляду, садоводство и достигло настоящего свого цветущего состояния: она превзошла попроизводству плодов все другие государства, вывозя их (плоды) в свежем и переработаном виде в одну лиш Германию на сумму до 30.000.000 марок».
Свою працю Юліус Ланцький завершує словами: «Убежденно могу сазать, что помология – основа плодоводства».
Час заходу сплив дуже швидко. Учасники висловили щирі слова подяки Наталії Михайловій і побажання що до подальшої співпраці. Директор бібліотеки Тетяна Кравченко, завершуючи віртуальну історичну годину, запросила всіх бажаючих долучатись до історико-краєзнавчих і наукових досліджень в стінах університетської бібліотеки, адже тут, у її фондах зберігаються цінні і рідкісні видання, які безкомпромісно являються світовим науковим надбанням.
