Матвій Лопатін – видатний вчений-аграрій в галузі захисту рослин
125-річчю від дня народження присвячується…
Біля витоків створення навчального курсу із захисту рослин в Уманському національному університеті садівництва стояв Матвій Іванович Лопатін. 53 роки свого життя він віддав викладацькій діяльності, з яких 23 роки на початку ХХ ст. були присвячені нашому навчальному закладу.
Лопатін М.І. народився в 1895 році в селі Огорі Жиздринського району Калузької губернії (Росія) в родині селянина-кустаря. Початкову освіту отримав в 3-класному міському училищі, потім навчався в нижчій школі для практиків садівників в місті Жиздре. Середню загальну і спеціальну освіту Матвій Іванович отримав в Уманському середньому училищі садівництва і землеробства, де навчався в 1911-1917 роках. У період навчання виконував обов'язки старшого спостерігача метеорологічної станції.
Після закінчення навчання Лопатін залишився в рідній Альма-матер.
Протягом 1921-1926 років працював викладачем Уманського агротехнікуму.
В 1923 році був відряджений за наказом НКО УРСР до Ленінградського інституту захисту рослин і фітопатології для проходження 2-х річного підвищення кваліфікації з прикладної ентомології і фітопатології. Матвій Іванович успішно пройшов курс підвищення кваліфікації достроково – за півтора роки, і отримав диплом спеціаліста-фітопатолога.
Цікавою подією для бібліотеки навчального закладу в той період стало отримання книжок М.І. Лопатіна «Фітопатологія». Вони віддруковані на стеклографі у кількості 30 примірників з конспекту Матвія Івановича написаного від руки. Текст супроводжують малюнки автора.
Відсутність підручників з «Фітопатології», як пише автор, спонукало його друкувати власний конспект в якості підручника: «Отже літературний голод на підручники по фітопатології з одного боку та нова постановка навчання в ВУЗах з другого, примусили мене взятись за видання нового підручника власними силами на стеклографі т-ма, пристосовуючись до умов головним чином Уманського Сільсько-Господарського Технікума.
Брак коштів та реактивів для праці на стеклографі створували ненормальності та перебої в роботі. Вони перешкоджали більш старанному обробітку матер’ялу як з боку редагування, так і художнього».
У передмові Матвій Іванович висловлює подяку тим, хто долучився до друку даного видання.
Вже з 1929 до 1941 року Матвій Лопатін виконував обов'язки професора із захисту рослин і сільськогосподарської мікробіології в Уманському агротехнікумі. А у 1930 році почав працювати заступником директора з навчальної роботи. З його ініціативи на кафедрі фізіології рослин було створено кабінет-музей, експонати для якого виготовляли студенти та керівник.
М.І. Лопатін працював в Уманському агротехнікумі (пізніше – Уманському СГІ) до 1941 року: асистентом кафедри ботаніки (1926-1930), старшим викладачем (1930-1931), до 1934 року був доцентом кафедри фізіології рослин, а в 1934-1939 роках – завідувачем кафедри ботаніки і фізіології рослин.
У 1930-і роки великих масштабів набули дослідження із захисту плодово-ягідних рослин від хвороб і шкідників. М.І. Лопатін включив до програми своїх досліджень дискусійне, на той час, питання шкідливості кореневого раку плодових. З цією метою він багато років поспіль досліджував кореневу систему дерев, уражених цією хворобою.
До війни захистив докторську дисертацію і отримав учене звання професора.
В фондах нашої бібліотеки зберігається машинописний рукопис заступника директора по навчальній частині і науково-дослідній роботі Уманського сільськогосподарського інституту професора М.І. Лопатіна «Справочник для поступающих в Уманский сельскохозяйственный институт им. А.М. Горького на 1941-42 уч.год.».
В рукописі знаходимо перелік кафедр і факультетів, а також вказані їх очильники. Даний рукопис є цікавим історичним документом.
У 1941-1942 роках Матвій Іванович брав участь у Великій Вітчизняній війні в якості середнього командира. У 1942 році працював агрономом в у райсільгоспі «Комінтерн» Катеринославського району Саратовської області.
З 15 січня 1943 року до останніх днів життя М.І. Лопатін працював в Курганському сільськогосподарському інституті, потім в Курганської сільськогосподарської академії. Він беззмінно керував кафедрою захисту рослин, був деканом зоо-інженерного факультету, в 1949-1959 роках – заступником директора інституту з навчальної та наукової роботи, в 1961-1963 роках – завідувачем обласним досліднимним полем.
Пішов із життя Матвій Іванович Лопатін 1 листопада 1974 року.
За досягнення в науковій роботі, підготовку висококваліфікованих кадрів Матвій Іванович Лопатін був нагороджений орденами Леніна, Жовтневої Революції та «Знак пошани». Його науковий доробок налічує більше 100 наукових статей, 17 брошур, 5 книг, в тому числі два навчальних посібники, виданих у співавторстві з Т. Соколовим. А також вчений здійснював керівництво науково-дослідною роботою аспірантів за спеціальностями «Ентомологія і фітопатологія», «Захист рослин».
Наталя Поліщук, бібліотекар ІІ катерогії
