Минає 115 років від дня народження доктора біологічних наук Степана Дуки
У квітні минає 115 років від дня народження Степана Харитоновича Дуки, вченого в галузі селекції і генетики плодових та ягідних рослин, доктора біологічних наук, професора, дійсного член ВАСГНІЛ.
Народився він 10 квітня 1907 року в с. Жовтому П’ятихатського району Дніпропетровської області в сім’ї робітника-коваля.
Закінчив майбутній науковець сільськогосподарський технікум. У 1929 р. отримав диплом в Уманському сільськогосподарському інституті (нині – Уманський національний університет садівництва), де залишився працювати на кафедрі генетики та селекції асистентом професора М. Грюнера, пізніше працював доцентом, а у 1934–1938 роках – завідувачем кафедри генетики та селекції до 1938 року, 1938–1941 та 1946–1949 роках – заступником директора з наукової частини.
У Харківському інституті прикладної ботаніки Степан Дука захистив роботу з виведення багаторічного жита. Після дослідницької роботи з багаторічним житом ним було експериментально одержано мутації за допомогою рентгенівських променів у сочевиці, було розв’язано проблему добірності насіння тощо.
За результати дослідження селекції яблуні, вишні і суниці Степану Харитоновичу присвоєно звання кандидата сільськогосподарських наук у 1937 році.
Згодом у 1949 році Дука переїжджає до Києва і починає свою роботу в Українському науково-дослідницькому інституті садівництва (нині Інститут садівництва НААН) в Києві, де до 1960 року займав посаду директора. У 1956 році в Інституті генетики (м. Москва) він захистив дисертаційну роботу на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук на тему «Биология и селекция садовой крупноплодной земляники». У 1958 році йому присвоєно звання професора.
Степан Харитонович брав участь у Другій світовій війні. Свій бойовий шлях пройшов у складі 23 гвардійської стрілецької дивізії. Був нагороджений орденом Червоної зірки (28.05.1943), медаллю «За відвагу» (30.04.1944), медаллю «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр. (09.05.1945), орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня (17.07.1945).
Степан Харитонович Дука є автором близько 80 наукових праць з генетики, селекції і садівництва. Особливий інтерес являє його монографія з біології й селекції садових крупноплідних суниць, де викладено ряд розроблених автором теоретичних положень. Серед інших надрукованих праць: «Проблема виведення культурного багаторічного жита» (1936), «Провідні сорти плодових і ягідних рослин: посібник по сільському господарству. Кн.1.» (1946), «Садівництво та ягідництво на Україні в 1956-1965 рр.» (1959), «Підсумки та завдання в галузі селекції плодових і ягідних культур в УРСР» (1959), «Семирічку по садівництву – за 5 років» (1959), «Новые сорта плодовых и ягодных культур УССР и перспективы использования их в Молдавской ССР» (Докл. и сообщ. на пленуме секции садоводства, виноградарства и субтропических культур ВАСХНИЛ 28-29 авг. 1959 г. Кишинев, 1960).
Особливу цінність являють виведенні Степаном Харитоновичем сорти суниць: Київська рання №2, Ювілейна, Українка. У співавторстві з О.П. Родіоновим та П.І. Яковлєвим вивів нові сорти черешні – Улюблена Дуки, Красуня Києва, Китаївська чорна, Київська №2, Київська №5, Київська №9. Він також є автором сорту вишні Уманська скороспілка, яблуні Ренет київський, Першотравнева, Рубінова Дуки.
За видатні заслуги у створенні нових сортів у 1952 році Степану Дуці було присвоєно звання лауреата Державної премії. Він нагороджений двома орденами Трудового Червоного Прапора, іншими почесними відзнаками.
Степан Харитонович Дука помер 23 червня 1960 року в с. Новосілки Києво-Святошинського району Київської області. Похований на Байковому кладовищі.
