«Мовний ревізор від А до Я»: презентація словникової спадщини

Не бійтесь заглядати у словник:

Це пишний яр, а не сумне провалля;

Збирайте, як розумний садівник,

Достиглий овоч у ГрінчЕнка й Даля,

Не майте гніву до моїх порад

І не лінуйтесь доглядать свій сад.

                                                   Максим Рильський

12 квітня в бібліотеці Уманського національного університету садівництва відбувся мовознавчий гід (презентація словникової спадщини) «Мовний ревізор від А до Я» з метою поглиблення  знань та удосконалення практичних навичок використання різних видів словників і свідомого користування ними, знаходження відповіді на будь-які запитання.

Тож логічно, що мова йшла про їх Величність – СЛОВНИКИ: у вивченні рідної мови – найкращі помічники. На заході були присутні студенти-першокурсники факультету лісового і садово-паркового господарства, факультету менеджменту та викладачі кафедри української та іноземних мов.

Занурившись у різноманітний світ словникарства, слухачі ознайомилися з історією словникової справи в Україні. Ведучі заходу – бібліотекарі Галина Вдовиченко та Єфросинія Сохацька – розповіли про типи і види словників та відзначили важливість вміння користуватися ними. Студенти дізналися, за яким принципом розташований матеріал в словниках і як можна перевірити написання того чи іншого слова. В ході заходу діти вчилися користуватися різними словниками, знаходити в них потрібну інформацію.

Ведучі звернули увагу на те, що укладання словників вимагає глибоких знань і великих зусиль. Словників багато й вони різноманітні. Деякі з них широко відомі, інші являють собою справжню рідкість.

Французький письменник Анатоль Франс назвав словник  «всесвітом, розташованим у алфавітному порядку». «…Повний словник будь-якої мови – це ідеал, до якого можна лише прагнути і якого ніколи не можна досягти, бо кожен день і кожна година приносять людям нові поняття і нові для тих понять слова», – говорив Максим Рильський.

Квітчасте поле живої української мови збагачується постійно новими словами та термінами. Сьогодні українська мова обслуговує не тільки сферу духовної культури, а й пов’язана з усіма галузями виробництва. «Нація усвідомлює себе тоді, коли вона створює порівняно повний словник своєї мови. Українська нація у 1970–1980 рр. дістала таку працю – «Словник української мови» в 11-ти томах. У ньому зафіксовано, описано й розтлумачено 134 тис. слів нашої мови.

Проте мова не стоїть на місці, як і сам народ. Україна наприкінці ХХ ст. нарешті здобула незалежність і разом із нею змінила свій статус і українська мова. Виявилося, що, по-перше, її словниковий склад значно поповнився новими словами; по-друге, відійшла на задній план лексика з так званої радянської «ново мови»; по-третє, змінилася семантика багатьох слів.

Тому «постала потреба у новому українському лексиконі», – писав Віталій Макарович Русанівський, український науковець, філолог, мовознавець-україніст, викладач і славіст, доктор філологічних наук, професор, академік НАН України.

Саме таким і став «Словник української мови» в 20-ти томах, який є одним із центральних проектів програми створення Національної словникової бази. Тож головною складовою у проведенні заходу стала презентація цього славнозвісного двадцятитомника СУМ 20. До уваги учасників заходу було представлено 1–14 томів, які нещодавно надійшли до нашої бібліотеки.

Кожний том академічного тлумачного Словника, який укладено в паперовому й електронному варіантах, охоплює загальновживану лексику сучасної української літературної мови, поширені терміни, діалектизми, усталені словосполучення.

СУМ-20 є наступником 11-томника, але суттєво відрізняється від нього. На відміну від одинадцятитомного словника до списку цитованих авторів було включено майже 200 нових імен, які повністю або частково замовчувалися у радянські часи (наприклад, Емма Андієвська, Богдан-Ігор Антонич, Василь Барка, Борис Грінченко, Ліна Костенко, Євген Маланюк, Іван Огієнко, Валер'ян Підмогильний, Улас Самчук, Василь Стус та інші) чи утвердилися в українській літературі вже після завершення видання одинадцятитомного словника (Юрій Андрухович, Юрій Винничук, Сергій Жадан, Оксана Забужко, Марія Матіос, Василь Шкляр та інші).

Під час проведення мовознавчого гіда «Мовний ревізор від «А» до «Я» бібліотекарі надали цікаву інформацію про те, що за твердженням дослідників, активний запас лексики підлітка становить 9000 слів, дорослої людини – 11700 слів, ерудита – 13500, лексика видатних ораторів, письменників наближається до 20000 слів. Серед учасників було проведено бліц опитування. Діти порівнювали ці цифри та визначали, до якої групи вони б віднесли себе, чи можуть вони з впевненістю заявити, що вже досягли мовленнєвого ідеалу, тобто повністю володіють лексичним багатством рідної мови.

Для учасників мовного ревізору Галина Вдовиченко та Єфросинія Сохацька провели декілька інтерактивів. Студенти розгадували кросворд… Навіть і тут у нагоді став СУМ 20. Але кросворд був незвичайний – кросворд «навпаки», тому що потрібно було не вгадувати слова, а за допомогою словника відшукати значення запропонованих 11 слів. Знайдені результати зачитувались.

А із літер слова «милозвучність» потрібно було скласти якомога більше нових слів. Виконуючи це завдання, діти ще раз переконались у тому, наскільки багата і красива наша рідна українська мова.

Цікавою і корисною для слухачів була представлена книжкова виставка-інсталяція у формі великого знака запитання, яка мала ідентичну назву до назви заходу «Мовний ревізор від «А» до «Я». На ній представлені всі 14 томів СУМ 20, а також безліч цікавих словників із полиць нашої книгозбірні. Вона стала також прекрасною фото зоною для учасників заходу.