На білих крилах рушників несе надію Україна

Одягнімо вишиванки, друже,
Хай побачить українців світ —
Молодих, відважних, дужих,
У єднанні на сто тисяч літ.
Василь Дерій

Бібліотекарі читальної зали №1 Наукової бібліотеки організували та провели разом із студентами 22-аг групи (куратор Галина Коваль) та 13- аг групи (куратор Віталій Борисенко) годину цікавої інформації «На білих крилах рушників несе надію Україна».

Всесвітній день вишива́нки — міжнародне свято, яке покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого українського одягу. Дата проведення — щороку в третій четвер травня. Вдягнути національний одяг як символ єдності українського народу у 2007-му році запропонувала студентка факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету Леся Воронюк.

Українська вишиванка — самовираження українського народу, вона є відображенням цінностей, традицій, культури та історії. А крім того, вишиванка зараз — модний у всьому світі тренд.

У давнину українці виражали себе завдяки вишитим на чоловічій або жіночій сорочці візерункам. Носили повсякденні та святкові сорочки. Вишиванки з новою хвилею ожили серед українців. У кожному регіоні країни жила певна етнічна група, яка мала притаманні своїй місцевості візерунки та традиції.

Історія вишивки на території сучасної України бере початок ще до нашої ери. Про неї згадував Геродот та чимало мандрівників. Люди протягом століть створювали та удосконалювали різні техніки вишиття. Кожен орнамент на сорочці був не просто так, а мав особливе місце, значення та магію, оскільки українці вірили, що той чи інший візерунок несе певну захисну силу від біди та нечистої сили. За вишиванкою можна було визначити статус та походження власника.

Наші предки залишили нам у спадок невичерпне багатство, і ми зобов’язані не тільки не втратити ці безцінні скарби, а й примножити їх кількість та передати нашим нащадкам.

Зроби: вдягнись з самого ранку,
Як небо пахне ще зірками,
Ти в українську вишиванку,
Живими шитими шовками.

Люби свою сорочку шиту,
В ній України вся родина.
Легенду бережи нажиту,
Вона, – як життєдайна днина!

Вдягни сорочку-полотнянку,
Де ниток барви рукотворні
Іскряться сонцем спозаранку,
Як Україна, неповторні.

Доповненням заходу стала розгорнута тематична виставка «На білих крилах рушників несе надію Україна» та виставка вишитих робіт працівників Наукової бібліотеки.

Тетяна Маєвська,
бібліотекар I категорії,
Людмила Тодосійчук,
бібліотекар I категорії