Відлуння Чорнобильського набату…

Хіба ж я винен, що пече
Мені вогнем пекельним пам’ять
І що ні час, ні простір навіть,
А ні солодкий тон речей Її ніколи не затьмарить?

В. Шовкошитний

До Дня Чорнобильської трагедії у Науковій бібліотеці відбулась година мужності для студентів факультету лісового і садово-паркового господарства. Символом заходу стала чорна хустка – наче птах з перебитим крилом.

Кожна подія має свою передісторію…

130 років тому, 2 червня 1887 року, перебуваючи у Рославському повіті Смоленської губернії, десь за 300 кілометрів від Чорнобиля, Володимир Іванович Вернадський, який згодом став видатним вченим, академіком, першим президентом Академії наук України, писав дружині: «Наблюдения Эрстеда, Ампера, Ленца положили начало учению об электромагнетизме, невыразимо сильно увеличившем силы человека и в будущем обещающем совершенно изменить строй его жизни. Всё это происходило из наблюдений над особыми свойствами магнитного железняка…И у меня является вопрос: нет ли подобных свойств у других минералов и если есть, то не откроет ли это нам целый ряд новых сил, не даст ли нам возможности новых приложений, не удесятерит ли силы людей?.. Нельзя ли вызвать неведомые, страшные силы в разных телах…»

Ці слова наводить у статті І.І. Молчанов «Первые предупреждения об угрозе ядерного омніциду: Пьер Кюри и В.И. Вернадский», яка була опублікована у 1983 році. Омніцид – на той час новий термін, визначається як знищення всього живого на Землі. В.І. Вернадський, мабуть, вперше в історії людства, попереджав про насування нової ери, відчував загрозу катастроф.

1-а година 23 хвилини 26 квітня 1986 року. Менше десятка звичайних цифр, які поодинці, по суті своїй, абсолютно нейтральні – просто цифри. Але в такому порядку вони обернулись для людства жахливою трагедією, яка смертельним крилом накрила благословенну українську землю.

Чорнобиль зранив душі, осиротив родини, забрав життя багатьох людей.

Скільки б часу не пройшло, а дзвони Чорнобиля смутком і болем відгукуються у наших серцях. Про це – книги на нашій книжковій виставці «Герої Чорнобиля поруч».

«…и упала с неба большая звезла.
И имя сей звезде полынь…» Откровенье Иоанна. Глава 8. Стих 10

Першими, опалені зіркою Полин, були пожежники. Вони героїчно витримали ядерно-вогненне випробування на понівеченому реакторі. О 6 годині 35 хвилин 26 квітня пожежу було повністю ліквідовано. У ліквідації наслідків аварії брали участь, крім пожежників, підрозділи Міністерства внутрішніх справ, військові частини.

Тільки у 1986-1987 роках величезний обсяг робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АС виконували понад 600 тисяч людей. Окрасою заходу стала літературна композиція на вірші Антона Лісовського. Декламатори, завершуючи свої виступи ставили на рушник запалені свічки.

Хвилиною мовчання студенти 11сп групи вшанували пам’ять героїв Чорнобиля.

Куратор групи Тетяна Мамчур побажала всім присутнім миру і щастя у кожній домівці і на великій планеті, яку треба зберегти для прийдешніх поколінь.

Хай стане мир міцнішим у стократ,
Хай над землею чисте небо буде.
Чорнобиль – попередження, набат!
Його уроків людство не забуде!

Наталія Михайлова,
провідний бібліотекар