Німецькі сторінки в історії нашого університету
Історія нашого університету, починаючи з Головного училища садівництва, тісно пов`язана з німецькою наукою і культурою. У далекому 1844 році, коли було створене училище, серед перших книг бібліотеки з садівництва переважну більшість складали книги німецьких авторів.
Після переїзду до Умані по цих книжках навчалось багато поколінь садівників. Знання німецької мови було однією з головних вимог при вступі до Уманського училища садівництва і землеробства.
У виданні 1810 року «Программы преподаванія учебныхъ предметовъ въ земледельческихъ училищахъ Министерства Государственныхъ Имуществъ» посилання на программу викладання німецької мови саме в Уманському училищі. Німецьку мову вивчали з першого по п`ятий клас.
Випускники училища вільно володіли німецькою і з успіхом проходили стажування за кордоном. Яскравим прикладом, як згадували сучасники, були уроки німецької мови наприкінці XIX сторіччя Олександра Федоровича Адамсона.
Вільно володів німецькою мовою інспектор училища Вільгельм Олександрович Поггенполь, який викладав хімію, фізику та метеорологію. Розпочинаючи у 1877 році викладацьку діяльність в Уманському училищі, Вільгельм Олександрович опікувався і училищною бібліотекою.
Після стажування у Проскаускому Помологічному Інституті та Помологічному Інституті Люкаса (Німеччина) повернувся до Умані на посаду головного садівника Царициного саду випускник 1881 року Юлій Робертович Ланцький. Ланцькі - відомий німецький рід, для якого Україна стала другою батьківщиною. Цікавий приклад наводить Юлій Робертович у книзі «Основы плодоводства», написаній в Умані у 1898 році. Цей факт вразив його під час перебування у Німеччині: «О прежней культуръ плодовыхъ насажденій свидътельствуютъ столетніе старые сады и аллеи вдоль германскихъ шоссейныхъ дорогъ. Об обязательныхъ требованіяхъ посадки плодовыхъ деревьевъ въ Германіи небезинтересны постановленія короля Вюртембергскаго Карла Великаго, обратившаго въ своё еще время вниманіе на плодоводство и издавшаго законъ, по которому на «обязанности всякаго, вступавшаго въ бракъ, лежала посадка не менъе 6-ти плодовыхъ деревьевъ на общественной или собственной землъ». Благодаря этимъ мърамъ, плодовые насажденія появлялись всюду…»
У музейній кімнаті Наукової бібліотеки університету було приємно познайомити з цими та іншими історичними фактами делегацію представників Університету Бремен (Німеччина): Ханс-Дітріх Хаасіс – професор кафедри морського бізнесу та логістики Університету Бремен та Ірина Довбішук – професор кафедри морського бізнесу та логістики Університету Бремен, а також представника партнера програми Київського національного економічного університету ім. В. Гетьмана – Олександр Дима, доцент кафедри маркетингу та ін.
Наталія Михайлова,
провідний бібліотекар
