Огляд літератури «Лихі трави у творах Тараса Шевченка»

«Без розумного понимания красоты человек не увидит всемогущего Бога в мелком листочке малейшего растения.

Ботанике и зоологии необходим восторг, а иначе ботаника и зоология будет мёртвый труп между людьми.

А восторг этот приобретается только глубоким пониманием красоты, бесконечности, симметрии и гармонии в природе.»

Т. Шевченко.

29 листопада провідний бібліотекар Наталя Михайлова взяла участь у лабораторному занятті доцента кафедри біології Тетяни Мамчур з дисципліни «Ботаніка» на тему: «Морфологічний опис рослин-бур’янів, їх визначення таксонів». Заняття було проведене для студентів 11-а групи факультету агрономії.

За тематикою лабораторного заняття Наталя Михайлова підготували огляд літератури, яка знаходиться у фондах музейної кімнати та абонементу художньої літератури. У процесі підготовки виникло цікаве рішення – поєднати наукову і художню літератури, адже майбутні агрономи повинні мати широкий світогляд. Огляд літератури отримав назву «Лихі трави у творах Тараса Шевченка».

У творчості великого поета Тараса Григоровича Шевченка часто згадуються рослини. Рослинний світ він відчував з самого дитинства, малюючи або складаючи вірші, а згодом і прозові твори.

Кожен вид рослин української флори, що згадується у творах Тараса Григоровича Шевченка, є символом краси рідної природи, символом могутності і непоборності українського народу, а деякі рослини – символи недолі, важких випробувань, подій та явищ у людському житті.

Назва огляду літератури була взята з книги «Курс хліборобства» Аристарха Терниченка, яка побачила світ у видавництві «Український агроном» м. Києва у 1918 році. Ариста́рх Григо́рович Терниче́нко (1886-1927) український агроном, економіст і громадський діяч.

«Курс хліборобства» один з перших українських підручників для сільськогосподарських закладів. Такі книги цікаві як науковий, так й історичний документ. Автор намагається писати доступно, враховуючи ступінь підготовки на той час майбутніх агрономів;

«Лихе зілля дуже легко і широко розсівається, якщо йому дати хоч трохи волі. Воно шириться раз-у-раз не тільки насінням, а й пагонцями кореневищ». «Шкодливе зілля, бур’яни докучають нашим посівам на Україні, остільки, що з ними приходиться рахуватися як з важливим чинником, що надає нашому хліборобству особливого вигляду. Через шкоду від бур’янів місціми тримається предківська толока, з петрівчаним паром; бо не доберуть люде іншого способу подоліти зілля і мають стравлювати та витопчувати його що-три роки худобою. В більш культурних умовах бур’яни примушують господаря заводити чисті, чорні та ранні пари, ралити стерні по-між копами, пильно сапувати й доглядати широко між рядками посіяні рослини – пропашні і хліба».

Стиль написання, рослини, які Терниченко описує, нагадують нам, що і в творчості нашого великого земляка поета, дослідника живої природи Тараса Григоровича Шевченка, часто згадуються рослини.

В огляді «Лихі трави у творах Тараса Шевченка», мова йшла лише про 14 рослин.

Під час презентації звучали уривки з прозових творів, віршів, поем. Презентація, яку підготувала Наталія Михайлова, супроводжувалась малюнками де-яких трав, що належать пензлю Т.Г. Шевченка. А також малюнками з атласів рослин сторічної давнини.