Пам’ятати заради майбутнього

Ніхто не забутий... На попіл ніхто не згорів!

Солдатські портрети на вишитих крилах пливуть...

І доки є пам’ять в людей і серця в матерів,

Доти й сини, що спіткнулись об кулі, живуть.

8 травня – День пам’яті та примирення. Це день жалоби за всіма загиблими під час Другої світової війни та покликаний бути нагадуванням втрат та жахіть війни.

9 Травня – день смутку і печалі.

День пам’яті та примирення та День перемоги символізує не тріумф переможців над переможеними, а має бути нагадуванням про страшну катастрофу і застереженням, що не можна розв’язувати складні міжнародні проблеми збройним шляхом, ультиматумами, агресією, анексією. Війна скінчилася і найважливішим її підсумком має бути не перемога, а мир.

В Україні День пам'яті та примирення встановлений указом Президента України від 24 березня 2015 року, а також Законом України "Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років", який набрав чинності 21 травня 2015 року.

В указі сказано, що цей пам'ятний день встановлений для "гідного вшанування подвигу українського народу, його видатного внеску в перемогу антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні та вираження поваги всім борцям проти нацизму".

Символом Дня пам'яті з 2014 року вважається червоний мак і гасло "1939-1945. Ніколи знову". Червоний мак, який символізує кривавий слід від кулі, вважається міжнародним символом пам'яті жертв усіх військових і цивільних збройних конфліктів.

З метою вшанування пам'яті про жертви Другої світової війни в Києві та обласних центрах України 8 травня встановлюється почесна варта біля пам'ятників і меморіалів, присвячених увічненню перемоги над нацизмом та вшанування пам'яті жертв Другої світової війни 1939-1945 років, а також урочисто покладаються вінки і квіти. У храмах проводяться молебні та служби на честь пам'яті загиблих воїнів.

Україна зазнала надзвичайних втрат внаслідок війни. Під час бойових дій та в полоні загинуло 3-4 млн. військових, підпільників і цивільних, 4-5 млн. цивільних загинуло через окупаційний терор та голод в тилу. До 5 млн. жителів були евакуйовані або примусово вивезені до Німеччини, частина з яких не повернулася. Загалом безповоротні втрати України (українців та інших народів) становили 8-10 млн. осіб.

Війна нагадує про себе тисячами обелісків і братських могил. Вони – святиня нашої пам’яті. Сьогодні ми віддаємо данину пам’яті тим, хто загинув на фронтах Другої Світової війни, хто віддав життя, щоб ми жили щасливо.

Наталія Поліщук, бібліотекар ІІ категорії