-= Меню =-

Передай добро по колу… До сторіччя від дня народження Рея Дугласа Бредбері

22 серпня минає сто років від дня народження Рея Дугласа Бредбері. Народився майбутній письменник у містечку Вокіґан, що знаходиться у штаті Іллінойс. Під час Великої депресії сімейство Бредбері перебирається жити у Лос-Анджелес. Там майбутній письменник закінчив середню школу. Свою трудову кар’єру юнак почав з продажу газет на вулицях Лос-Анджелесу. Через важку фінансову ситуацію в сім’ї до коледжу він не вступив, але у своїх інтерв’ю говорив: «Замість коледжу я закінчив бібліотеку». Перші проби пера Бредбері зробив у дванадцятирічному віці. Автор казав: «Через фінансові труднощі та неможливість купляти книжки я вирішив, що сам почну їх писати». 

«Жюль Верн – був моїм батьком. Уеллс – мудрим дядьком. Едгар Аллан По доводиться мені двоюрідним братом. Моєю матір'ю, цілком ймовірно, була Мері Уоллстонкрафт Шеллі, авторка Франкенштейна». Ну ким я ще міг стати, як не письменником фантастом – в такій родині?»

Рей Бредбері – легендарний письменник-фантаст, якому вдалося перетворити свої дитячі мрії і кошмари, вади і здібносі, а також параною часів холодної війни в блискучу літературну кар'єру. Культовий фантаст написав 25 романів і повістей, створив близько 300 оповідань, 21 п'єсу і 28 сценаріїв для кіно. Кожен твір Бредбері – захват і дивовижне вміння передбачати майбутнє між рядків. Але в День Народження великого фантаста, цікаво згадати не лише книги, до яких ми обов’язково повернемося, а й три простих правила, яких все своє життя дотримувався письменник і які яскраво характеризують його особистість.

Правило №1. Розвивайся в будь-якій ситуації.

У Бредбері було не так багато шансів на те, щоб вивчитися і стати справжньою легендою світової літератури. Сім'я письменника бідувала, і в дитинстві Рею довелося дізнатися чимало поневірянь. Через бідність Рей рано почав працювати – продавав газети, тоді ж непомітно для самого себе пристрастився і до коміксів. Часто у майбутнього фантаста не вистачало грошей на те, щоб купити новий випуск улюблених історій, тоді він сам дописував продовження, таким чином, несвідомо, день у день відточуючи свою літературну майстерність.

Правило № 2. Завжди багато читай.

Любов до читання відкрила Бредбері новий світ. Університет фантастові замінили місцева бібліотека і книги, які той читав залпом практично кожен день. Незважаючи на неможливість навчатися в коледжі, в 20 років Рей вже досконально знав американську і європейську літературу та історію, ідеально відточив свою письменницьку майстерність і навіть знайшов власний стиль. Рей так любив книги, що навіть кохання всього свого життя, свою майбутню дружину Меггі Маклюри, зустрів не де-небудь, а в одному з книжкових магазинів Лос-Анджелесу.

 «Є злочин гірший ніж спалювати книжки. Наприклад, не читати їх.»

Правило № 3. Завжди тримай слово.

Бредбері неодноразово говорив, що не довіряє комп'ютеру та Інтернету, і не збирається впускати їх в своє життя. Як доказ всі свої твори письменник набрав на улюбленій друкарській машинці. Не сів автор і за кермо автомобіля. Цю обіцянку він дав собі в дитинстві. Так склалися життєві обставини, що малому Рею довелося стати свідком не однієї автокатастрофи.

Рей Бредбері писав не лише оповідання, але й поеми, вірші, детективи, сценарії, мюзикли, казки, п’єси й повісті. Його інтереси не обмежувались лише літературою. «Дуже цікавлюсь мистецтвом Ренесансу, особливо Піранезі, грецької та римської цивілізаціями, пристрасний шанувальник кіно», – зізнавався письменник. Він вивчав психіатрію й філософію, з радістю звертався до музики Моцарта, Гайдна, Равеля, і всі його різноманітні знання знайшли відображення у творчості. Після війни твори Бредбері розпочали свою тріумфальну ходу по всьому світу.

Зі сторінок книг перед читачем встає світ Бредбері та його героїв. Письменник володів особливою чарівністю, перш за все, тому, що давав простір одному із найдивовижніших людських властивостей – уяві й фантазії. «В історії людства все починається з мрії, – говорив фантаст. – …Наукова фантастика – це поєднання науки і мрії.»

Отже, пропоную невеличку подорож до незвичайного світу книг Рея Бредбері.

КУЛЬБАБОВЕ ВИНО

«Червневі зорі, липневі полудні, серпневі вечори – все пройшло, скінчилося, пішло назавжди і залишилося лише в пам'яті. Тепер попереду довга осінь, біла зима, прохолодна зелена весна, і за цей час потрібно обміркувати минуле літо і підвести підсумок. А якщо він що-небудь забуде – що ж, в погребі стоїть вино з кульбаб, на кожній пляшці виведено число, і в них – всі дні літа, всі до єдиного. Можна частіше спускатися в льох і дивитися прямо на сонце, поки не втомляться очі, а тоді він їх закриє і вдивіться в пекучі плями, швидкоплинні шрами від побаченого, які все ще будуть танцювати всередині теплих повік, і стане розставляти по місцях кожне відображення і кожен вогник, поки не згадає все, до кінця ...»

Дія цього частково автобіографічного роману відбувається в 1928 році в вигаданому містечку Грін Таун, штат Іллінойс. Більша частина книги описує рутину провінційного американського містечка і прості радощі минулого, центром яких стає приготування вина з пелюсток кульбаб. Саме це вино стає тим метафоричним флаконом, в який вливаються всі радощі літа. Незважаючи на те, що в книзі немає звичної для письменника надприродної теми, сама магія тут крутиться навколо дитячих почуттів і переживань, які вже неможливо повторити в зрілому віці. Не варто намагатися прочитати цю книгу на одному диханні: її варто розкуштувати маленькими ковтками, щоб кожна сторінка змогла подарувати вам власну магію вашого дитинства.

 451 ГРАДУС ЗА ФАРЕНГЕЙТОМ

«Ширше відкрий очі, живи так жадібно, ніби через десять секунд помреш. Намагайся побачити світ. Він прекрасніший за будь-яку мрію...»

«451 градус за Фаренгейтом» – це портрет незалежної думки, що знаходиться на межі зникнення, і притча про суспільство, яке саме винне в своєму згоранні.

Бредбері, вірний прихильник бібліотек, в 1953 році написав цей похмурий футуристичний твір. Його майбутній світ наповнений лише телевізорами, віртуальними стосунками, бездумними розвагами, люди вже перестали думати і спілкуватися між собою, а література такому суспільству вже не потрібна, тому в цьому світі Бредбері пожежні потрібні не для того, щоб гасити пожежі, а для того, щоб палити книги. «Палити було насолодою. Якесь особливе задоволення бачити, як вогонь поглинає речі, як вони чорніють і змінюються «451 градус за Фаренгейтом» починається картиною полум'я – і незабаром ми дізнаємося, що ж відбувається у вогні. Роман Рея Бредбері представляє нам світ, де книги всюди заборонені – не можна їх зберігати, не кажучи вже про читання…

МАРСІАНСЬКІ ХРОНІКИ

«У мертвих містах чомусь хочеться говорити пошепки, хочеться дивитися на захід.» 

Роман «Марсіанські хроніки» у вигляді літопису описує історію колонізації Марсу землянами, боротьбу з аборигенами, наслідки Третьої світової війни на Землі.

ЛЮДИНА В КАРТИНКАХ

«Люди, на жаль, залишаються людьми, як би вони не виглядали, і однаково схильні до гріха.»

Бредбері намагається заглянути в саме людське нутро, щоб детально описати причини тих чи інших вчинків. Зростаюча боротьба між технологіями і людською психологією, поряд з головною історією про татуйованого волоцюгу, «людину в картинках».

 ЗОЛОТІ ЯБЛУКА СОНЦЯ

 «Мрії у всіх різні. Хтось хоче зняти найвидатніший фільм усіх часів і народів. Комусь конче потрібно підстрелити тиранозавра, нехай навіть ціною загибелі цивілізації. А хтось жадає відкусити шматочок від золотого яблука Сонця, але при цьому не обпектися. І так заманливо відкинути суєту повсякденності і вирушити в дорогу за своєю мрією.»

В цій збірці письменник вирішив відійти від науково-фантастичного жанру і зосередитися на більш реалістичних історіях і детективах. Звичайно, фантастика тут теж присутня, але вона більш виступає фоном. Всього у збірку увійшло 22 чудових оповідання, в числі яких «Ревун», «Пішохід», «Вбивця» та інші історії. До речі, «Золоті яблука Сонця» присвячені жінці, яка найбільш вплинула на творчий шлях письменника – його тітці Неві.

Бредбері досяг визнання не лише у шанувальників фантастики, але й цінителів літератури в цілому. Його твори не мали «твердої науковості», проте він, природжений романтик, відкривав читачеві свою багату уяву, пронизливі почуття і емоції. Антиутопії, подорожі в часі, містика, класична фантастика – Бредбері встиг відзначитися в різних напрямках і став одним з найвидатніших представників жанру.

До речі, вже досить літньою людиною, щоранку Бредбері починав з роботи над рукописом чергового оповідання чи повісті. Він вірив в те, що ще один новий твір продовжить йому життя.

 «Я не думаю про смерть, бо я буду тут завжди. Цей ящик з моїми фільмами і полки з моїми книгами переконують, що сотня-інша років у мене в запасі є.»

Рей Дуглас Бредбері залишив цей світ 5 червня 2012 року.

 «У той самий момент, коли ти збираєшся зробити зло, зроби добро. Не завтра. Не післязавтра. А саме зараз. Ця мить належить тобі. Хапайся за неї, як за золоту нитку.»

 Олена Рудковська, бібліотекар

Останні новини Наукової бібліотеки


  • 24.08.2020 День Незалежності України