Перша реорганізація Головного училища садівництва

Готуючись до 175 річчя від дня заснування нашого навчального закладу, яке буде відзначатися у 2019 році, Наукова бібліотека і музей історії університету ще минулого року розпочали краєзнавче-дослідницький проект «Від Головного училища садівництва до Національного університету садівництва».

Круглий стіл в рамках проекту був проведений для студентів агрономічного факультету. Він присвячений 150-річчю реорганізації Головного училища садівництва в Уманське училище землеробства і садівництва.

За всю 174-річну історію нашого навчального закладу його назви та напрямки діяльності змінювались 13 разів.

Але ніколи не змінювались його основні принципи. Як сказав у доповіді на святкуванні 50-річчя училища Володимир Олександрович Долбін: «Главное училище садоводства, поистине сделалось школой трудолюбия, где не было места белоручкам и лентяям, где дело садоводства обращалось в предмет сердечного влечения, а труд становился насущной потребностью человека».

Реорганізація училища розпочалась, ще за часів керівництва закладом Миколи Івановича Анненкова.

З 1875 року до 1881 училище очолював Михайло Степанович Барановський. За його участі було розширено практичне поле, а в 1877 році було перейменовано в практичне господарство. Для учбового процесу створювались ферми для великої рогатої худоби, овець, птиці. Пасіка вперше стає самостійним підрозділом, де учні вивчають ази бджільництва.

Цей період в розвитку Уманського училища землеробства і садівництва характеризується пошуком шляхів удосконалення навчального процесу, подальшим розвитком наукових досліджень, поліпшенням його матеріального становища. Про це розповідала майбутнім агрономам завідувач музею історії Оксана Свистун.

Яскрава роль у розвитку садівництва в училищі належала Василю Васильовичу Пашкевичу, який працював в Умані у 1885-1892 роках. Під його керівництвом в училищі було закладено помологічний сад, проведено великий обсяг робіт з реконструкції Царициного саду. Потім в його практиці були Нікітській і Санкт-Петербурзький ботанічні сади. Але Василя Васильовича цікавило не лише вирощування плодових дерев та кущів, а й переробка продукції садівництва. В Умані Василь Васильович створив оригінальний рецепт вина з ірги. Про це розповідала у своєму дослідженні провідний бібліотекар Віра Побережець.

З 1881 по1884 роки керівництво училищем здійснював професор Яків Миколайович Калиновський. До сьогодні зберігається колекція опудал птахів у кабінеті захисту рослин, яка була зроблена відомим таксидермістом Федором Карловичем Лоренцом на замовлення Я.М.Калиновського у 1883 році.

Значною віхою в історії училища, після реорганізації 1868 року, стало створення у 1885 році при училищі метеорологічної станції. Очолював її Вільгельм Олександрович Поггенполь – молодий спеціаліст, який викладав метеорологію і хімію, а також виконував обов’язки бібліотекаря. Завдяки йому і тим, хто потім опікувався бібліотекою, ми маємо цікаву колекцію навчальних посібників з усіх предметів, які вивчались в училищі. На цьому робила акцент у своєму виступі провідний бібліотекар Наталія Михайлова. Супроводжуючи свою розповідь демонстрацією видань минулих років.

Студенти з цікавістю слухали цитати з книги «Сельскохозяйственные учебные заведення Министерства Государственных имуществ» за 1881 рік про Уманське училище: «…Уманское училище, в котором находится 11 кабинетов или особых собраний; в них в 1876 г. было 6601 предмет, а в настоящее время, вследствие соединения многих предметов в разных кабинетах в коллекциях, числится 5359 предметов и 13 коллекций». Збереженою і доступною кожному є колекція книг музейної кімнати Наукової бібліотеки. Розповідаючи про наукові праці Анциферова П.Г., Леванди Д.С., Васильєва М.К., Наталія Василівна запросила студентів, якщо їх зацікавила тематика круглого столу, найближчим часом завітати до бібліотеки і до музею історії університету.

За співпрацю проголосували одностайно.