Перші книги з плодівництва у фонді Наукової бібліотеки Уманського НУС. Едуард Рего «Руководство к изучению садоводства и огородничества»

Наукова бібліотека Уманського національного університету садівництва має зібрання рідких і цінних книг сільськогосподарської тематики. Серед фонду музейної кімнати Наукової бібліотеки великий інтерес представляють перші книги з плодівництва, які були придбані для студентів училища в якості учбових посібників з даної дисципліни.

Важливе значення для розвитку сільськогосподарської науки мали праці Е. Рего по садівництву. Едуард Федорович Рего – відомий ботанік і вчений у галузі садівництва, ад’юнкт-професор Гори-Горецького землеробського інституту (тепер Горецька сільськогосподарська академія, Білорусія), а з 1845 року – професор ботаніки.

У 1841 році на базі оранжереї інституту Едуард Федорович почав створювати ботанічний сад як науково-дослідну лабораторію для практичних занять студентів інституту з предметів: ботаніка, лісівництво, садівництво. Тут був організований розсадник дерев, найбільший за кількістю сортів у всій Росії. Матеріал надходив із садових закладів Риги, Одеси, Бесарабії, Пензи, Катеринослава.

На першій виставці сільськогосподарських виробництв  Росії, яка була організована Імператорським Вільним Економічним товариством у 1850 році, Е. Рего був нагороджений малою срібною медаллю за гербарій рослин із Білорусії.

У 1860 р. виходить книга «Естественная история растительного царства, преимущественно в применении к русской флоре средних губерний», яка призначалася як визначник, що включав більше 1000 описів видів рослин.

Результати вивчення стану садівництва і ботанічних садів в центральних губерніях Росії, в Україні та Могилевській губернії знайшли відображення в звітах наукової діяльності Едуарда Рего. У 1852 році вийшла його книга «Полное русское садоводство». Ним була написана одна із перших робіт з помології «Изложение систем и важнейших правил к определению плодов». Книга використовувалася при вивченні місцевих та індукованих деревно-кущових культур в Росії. Він підготував короткий довідник з часткового садівництва і культивування ягідних кущів.

Професор Е.Ф. Рего одним із перших вчених, який зайнявся  селекцією плодових культур. Він зробив спробу простежити походження плодовоовочевих культур із дикорослих, дав визначення селекційного відбору.

В 1858 році при Гори-Горецькому землеробському інституті було відкрито насіннєве депо, завідувачем якого був призначений Едуард Федорович Рего. Достатній вибір різного роду насіння  колосових і квіткових рослин, плодових дерев і ягідних кущів, а також дерев і кущів, які використовувались для озелення місцевості. Постійна турбота завідуючого насіннєвим депо була направлена на розмноження якісного насіння і рослин. Нові сорти насіння спочатку випробовувались в садових установах інституту і, якщо вони заслуговували на розповсюдження, то займалися їх розведенням.

 Книга «Руководство к изучению садоводства и огородничества», видана в Петербурзі в 1853 році, була однією з перших наукових праць із садівництва та овочівництва. Книга витримала 5 видань. У Науковій бібліотеці Уманського НУС зберігається два видання: 3-є видання 1866 року і 5-є видання 1875 року.

У передмові до третього видання Е. Рего звертає увагу на те, що перше видання «Руководства к изучению садоводства и огородничества» вийшло 12 років тому, а вже через 9 років були розпродані всі екземпляри і 2-го видання. «Благосклонные отзывы о моей книге лиц, занимающихся садоводством и огородничеством и многочисленные требования в настоящее время на мое сочинение, – пише автор, – дают мне право думать, что труд мой оказался не бесполезным для просвещенной публики». Е. Рего щиро бажає, щоб видана ним книга принесла відчутну користь «как самое практическое наставление в видах развития весьма немаловажных отраслей сельскохозяйственной промышленности и тем самым способствовала увеличению народного богатства нашего отечества». Третє видання було виправлено і доповнено новими знаннями про помологію. Книга складається із 3-х частин. Перша частина: «Общие правила садоводства и огородничества», друга частина: «Огородничество», третя частина: «Садоводство».

Заняття з садівництва і городництва Е. Рего поділяє на дві частини: «на искусство или практическую часть и на науку или теоретическое изучение предмета» і наводить визначення садівництва і городництва як науки, «которая, знакомя нас с растениями, разводимыми в садах и огородах, излагает правила, по которым эти растения могут быть воспитываемы, размножаемы и улучшаемы».

Описуючи садівництво, автор вказує що воно «так обширно и многосложно в своем объеме, много требует навыка, сноровки, долговременной опытности и точных знаний» і тому «по своему разнообразию и своей обширности садоводство требует систематического разделения». Далі автор пише, що садівництво повинно бути розділене на загальне і часткове.

У загальному садівництві були розглянуті правила розведення садових рослин: розмноження, покращення, загальний догляд за ними. У частковому садівництві були розглянуті правила догляду при розведенні кожної групи рослин окремо. Часткове садівництво Е. Рего поділяє ще на різноманітні галузі: господарські сади, плодовий сад, сади для розваг, змішаний сад, учбові сади.

• Господарські сади. В них вирощувались різні сорти овочів, плодів, ягід, лікарські трави.
• Плодовий сад. Тут вирощувались фруктові дерева і виноградники.
• Сади для розваг. Сюди відносились ландшафтні сади, парки, квітники.
• Змішаний сад. Головну частину його складав город, але між овочевими рослинами знаходились і квітники, і ягідні кущі, і фруктові дерева.
• Учбові сади. До них відносились ботанічні сади, які використвувались при вивченні ботаніки і сади для акліматизації рослин.

При викладенні матеріалу Е. Рего намагався «по возможности соединить практику с теорией, которая основывается и объясняется на основании естественных наук». 

 У книзі багато малюнків, які допомагають краще сприймати прочитаний матеріал. Кожна частина книги має окрему нумерацію. Загальний об’єм книги складає 478 сторінок.

У передмові до п’ятого видання, яке вийшло в 1875 році, Едуард Рего пише, що за «последнее двадцатилетие появились во многих местах прекрасные фруктовые сады с хорошими сортами, распространились новейшие сорта ягодных кустов, и, что главное, при разведении их соблюдается и правильный уход». Цьому сприяли праці по садівництву, видані на той час.

«Однако далеко ещё не распространились эти полезные отрасли хозяйства, – пише автор, – в том объеме, как они теперь существуют в соседних государствах, где составляют немаловажное народное богатство тамошних жителей». Тому далі автор пише про необхідність 5-го видання.

 Попереднє видання було ретельно переглянуто, добавлено все нове, що з’явилось в садівництві і городництві за останній час, а все застаріле по цьому предмету було вилучено, таким чином нове видання було значно доповнене і виправлене. Загальний об’єм 5-го видання налічував 516 сторінок.

У кінці передмови Е. Рего пише: «Представляя это пятое, вновь исправленное и дополненное издание на пользу отечественного садоводства и огородничества, я почту себя вполне счастливым, если оно будет содействовать к дальнейшему развитию этих важных отраслей народного хозяйства».

Користь розвитку садівництва доводило його розповсюдження по всій території країни. Крім тих матеріальних вигід, які воно представляло, великий інтерес мали сади як прикрашення садиби «сообщая им более приятный вид», вони не допускали поширення вогню до селищ, а також облагороджували народ, привчаючи його до праці.

«И не одни материальные выгоды, не одни мимолетные удовольствия тут представляются», – пише в своїй книзі Е. Рего, а є ще інші, більш високі інтереси – відкривати в садах «прямое и надежное средство к улучшению вкуса и облагораживанию нравов народа».

Людмила Бондаренко,

провідний бібліотекар