Поетичний вечір пам’яті професора Павла Ямчука «Іскри творчості запалюють серця»
27 березня в читальній залі бібліотеки Уманського національного університету садівництва відбувся поетичний вечір пам’яті «Іскри творчості запалюють серця» з метою вшанування пам’яті нашого славного талановитого краянина, щирого сина України, справжнього українця по своєму духу, професора, сподвижника української гуманітарної науки, мислителя, викладача нашого університету, людини-вченого, людини-вчителя, гарного товариша і просто доброї та чуйної людини, яка заслуговує на найкращі та найщиріші слова глибокої поваги – Ямчука Павла Миколайовича. На захід зібрались студенти, колеги, друзі й близькі йому люди, аби поділитись спогадами про його коротке, але яскраве і насичене життя.
Світлий та незгасимий спомин про його високу професійну майстерність, відданість роботі, добрі справи назавжди залишаться у серцях усіх, хто знав, любив і працював разом із Павлом Миколайовичем.
Багато років тепла дружба і творча співпраця поєднували Павла Миколайовича з Майєю Володимирівною Костюк, кандидатом історичних наук, доцентом кафедри соціально-гуманітарних і правових дисциплін Уманського національного університету садівництва, яка із задоволенням та щирістю розповіла присутнім про маловідомі сторінки життя свого колеги та відданого друга.
Десятиріччя плідного спілкування з Павлом Миколайовичем залишили найкращі спогади та глибокий слід у серці доктора географічних наук, професора, завідувача кафедри геодезії, картографії і кадастру УНУС Кисельова Юрія Олександровича. Свої почуття, любов і повагу до товариша і однодумця він вилив у поетичних рядках «Посвяти П. Ямчуку», якими поділився з присутніми.
Цікавою і змістовною була розповідь-спогад про свої студентські роки в Уманському державному педагогічному університеті ім. П. Г. Тичини Софії Кримовської, поетеси, журналіста, редактора, магістра української мови та літератури. Саме в стінах цього закладу відбулось перше знайомство Софії Володимирівни з Павлом Миколайовичем, як викладачем. Щоб зберегти пам'ять про свого першого викладача-наставника, вона по краплі зібрала спогади всіх, хто знав Павла Миколайовича, так чи інакше був дотичний до його життя і творчості. Ці краплі об’єднались і вилились у великий повноводний струмок: «Спогади про Павла Миколайовича Ямчука». Учасники заходу з задоволенням переглядали сюжети з відео-спогадів про науковця.
Про становлення Павла Миколайовича, як великого патріота та державотворця України, розповіла Надія Сергіївна Тульчинська, історик, українознавиця, член Народознавчого товариства «Берегиня», краєзнавець, яка співпрацювала з ним ще починаючи з 90-х років. Вона зазначила, що Павло мав енциклопедичні здібності, був потужною людиною зі своєю долею і своїм незглибимим духовним світом, закоханим у рідну землю.
У своїй книзі «Фотолітопис мого родоводу», яка зовсім нещодавно вийшла друком до нагоди дня народження Павла Ямчука, автор пише: «Все, що в мені є доброго, – це від неї. А отже – все, що я зробив і роблю, і, сподіваюсь, робитиму доброго для України в цілому, – це від мами». Від мами він навчився бути щирим, справедливим, добрим, чуйним та уважним до людей. Від мами він навчився любити рідну землю, її народ, родину, слово. Про нього можна сказати, що це вчений з душею романтика, про що свідчать поезії, які залишились нам у спадок.
Тож присутні мали можливість поринути у світ поетичного слова Павла Ямчука у чуйному виконанні студентів УНУС: Владислава Пителя, Марії Вертепи, Юлії Кириченко (факультет агрономії); Вікторії Калмикової, Світлани Клименко, Діани Харук (інженерно-технологічний факультет); Анатолія Стьопіна, Марії Войчук (факультет економіки і підприємництва); Анжели Григорян, Івана Чернишова (факультет менеджменту); Юлії Савранської (факультет лісового і садово-паркового господарства). Слухаючи ці вірші відчувається, що душа почерпнула світла, добра, краси, благодаті, доброти та любові. Духовні пошуки, глибокі переживання, відданість люблячого сина, замилування красою навколишнього світу, звертання до Всевишнього – ці теми знайшли відгук у багатогранній творчості поета.
Багато глибоких, змістовних, проникливих слів було сказано про життєвий та творчий шлях вченого ведучими заходу Єфросинією Сохацькою та Галиною Вдовиченко. Вони зазначили, що чисте сяйво його душі зігріває нас із небесного вирію, а незборима сила таланту і плоди невтомної праці залишаються тут, на землі – для нас і наших нащадків. Він назавжди залишається з нами – у наших серцях і в нашій пам’яті…У студентському середовищі – як викладач, серед науковців України і не тільки України – як вчений.
Після завершення заходу, учасники мали можливість познайомитись з виставкою-портретом, на якій було представлено творчий доробок автора.
