Різдво та Новий рік під ялиною Нордмана
Наближається до завершення щорічний цикл зимових свят і ми прощаємось з їх символами.
На Різдво і Новий рік наші будинки прикрашають ялинки. Зазирнувши у сиву давнину з подивом дізнаємось, що звичай прикрашати новорічну ялинку прийшов до нас з Німеччини.
Як розповідають дослідники минулого цю гарну традицію у 1513 році започаткував католицький священик Мартін Лютер ініціатор реформаційного руху в Церкві. Легенда чи ні, але якось напередодні Різдва, повертаючись додому Мартін Лютер, їхав засніженим лісом. Споглядаючи на нічне зоряне небо священик раптом помітив, що засніжені гілки ялин надають казковості небесам. Зачарований такою красою він приніс маленьке деревце ялинки до своєї домівки. У теплі сніг розтанув і тоді він прикрасив гілочки свічками, а на верхівку дерева прилаштував яскраву зірочку, яка символізувала Віфлеємську зірку.
Це диво бачили його прихожани і їм дуже сподобалось, але обов’язковим символом Різдва ялинки стали лише у XIX столітті і саме у багатій на хвойні ліси Німеччині.
Напередодні Різдва великі і маленькі лісові красуні прикрашають родинні домівки, церкви, площі великих міст і селищ всієї планети. Ці деревця різні: ялики, ялівці, сосни. Але тільки Європа святкує Різдво з ялиною Нордмана (Abies nordmanniana), яка безпосередньо пов’язана з історією нашого навчального закладу.
Ялина Нордмана – це все ж таки піхта і хоча її тепер все частіше називають датською ялиною і ареал її походження Кавказ. Вона носить ім’я свого першого дослідника фінського німця Олександра фон Нордмана, який очолював російську експедицію на Кавказі. На російський манер викладача Рішельевського ліцею в Одесі звали Олександр Давидович Нордман.
17 листопада 1842 року Олександр фон Нордман був затверджений директором Головного училища садівництва в Одесі. Саме йому судилося закласти основи і традиції нашого навчального закладу. Через два роки, у 1844 році його перші вихованці з сирітського дому сіли за парти новоствореного навчального закладу. З захопленням його учні читали в жовтневому номері «Журнала Министерства народного просвещения» за 1838 рік нарис «Путешествие профессора Нордмана по Закавказскому краю»: «Число собранных нами экземпляров растений значительно и простирается до 2009… Таким образом мы восходили на вершины … приближаясь как можно ближе к Турецким владениям около Батума и Кабулети…
Здесь я открыл разные неизвестные породы насекомых и растений, из них новая великолепная порода ели, вышиною до
Це перший опис улюбленого символу Нового року.
У Європі перші піхти Нордмана з’явилися у 1840 році. У сучасному світі ендеміки Кавказу ростуть у Данії, Англії, Північній Америці.
В Данії піхти Нордмана ростуть з 1848 року. Ці дерева дуже вимогливі до вологості і низьких зимових температур. Кліматичні умови Данії були сприятливими до них. А ще це улюблене дерево країни спонукає до цікавих досліджень. Співробітник Копенгагенського університету Ханне Діт (Hanne Dit) порахувала скільки голок міститься на середньостатистичній новорічній ялинці. Дерево заввишки 120 сантиметрів має 200 000 голок, 170-сатимертове – 300 000. Щоб досягти висоти 2 метрів ялинка росте 10 років.
Напривеликий жаль піхти Нордмана не можуть рости в країнах з більш суворим кліматом – це: Швеція, Норвегія і рідна для Олександра фон Нордмана Фінляндія. В ці країни різдвяні дерева потрапляють з промислових розсадників Данії, закладених у 80-х роках минулого століття і їх все частіше називають «датською ялинкою».
Одна з привабливих особливостей піхти Нордмана те, що її хвоя не осипається в теплих приміщеннях.
Все частіше розсадники України пропонують деревця Abies nordmanniana в горщиках і на зріз напередодні новорічних свят. Куртини з піхти Нордмана прикрашають парки і сквери. Гілки цього чудового дерева із задоволенням використовують у своїх роботах флористи.
Напередодні Нового 2020 року музейна кімната поповнилась подарунком випускниці факультету садово-паркового і лісового господарства Марії Михайлової – це новорічна композиція, що має назву «В Новий рік з ялиною Нордмана».
Наталія Михайлова, провідний бібліотекар
