Родом з дитинства. До 140-річчя з дня народження письменника Алана Мілна

Частина І (з дитинства, повчальна). Всім відома фраза «Ми – родом з дитинства» і вона є дуже правдивою, адже наша особистість формується з того, що вклали в нас наші батьки, хто є наші герої з дитинства і які книги і казки читали нам, і що ми з них взяли в наше доросле життя. Говорячи про відому казку Алана Мілна «Вінні Пух і всі-всі-всі», ми з впевненістю можемо сказати, що хто знає її з дитинства або читає своїм дітям, зберіг в душі казку, вільну від політики і натяків на особисті травми, казку, де тепло і затишно, як в дитинстві, казку, яка вчить нас життю, дружбі, добру і любові. Чого варті улюблені цитати із книги, у яких сказано «все-все-все»!

Отже, сідаємо і записуємо на всі випадки життя:

Частина ІІ (для реалістів і тих, хто не боїться розчаруватись). Насолодившись такими цитатами, що вчать життю, складається ідеальна картина: як батько розповідає сину чисельні казкові історії, в яких він вкладає синові життєві мудрості, але в дійсності не все було так. Почнемо з біографії письменника.

Алан Александр Мілн народився 18 січня 1882. Шотландець за походженням, він народився і провів своє дитинство у Лондоні, де його батько Джон Мілн мав невелику приватну школу, в якій згодом вчився і його син. Одним із викладачів у школі був відомий письменник-фантаст Герберт Уеллс. Після школи А. Мілн навчався у Вестмінстерській школі, а потім вивчав математику у Трініті-коледжі. І хоча Алан здобув ступінь з математики, з юних літ він захоплювався літературою і творчістю. Вже в студентські роки разом з братом Кеннетом він писав легкі гумористичні статті, вірші та казки до студентської газети “Grant”. Їх помітили редактори провідного британського гумористичного журналу “Punch”. З цього почалась літературна кар’єра Алана Мілна.

У 20-х роках Мілн став одним із перших сценаристів молодого британського кінематографу. На його рахунку чотири фільми. До появи Вінні-Пуха вся творчість письменника – це суцільні та вдалі літературні спроби. Саме він змінив важку сатиру довоєнного журналу “Punch” на легкий і тонкий гумор. Всі видавці стверджували, що він і далі має писати карикатури та яскраві твори для “Punch”. Коли письменник взявся до написання детективних романів, всі вже переконували, що цей жанр – його покликання. Алан Мілн міг знайти свою аудиторію у будь-якому жанрі. До 1922 року Мілн встиг написати 18 п’єс і три романи. Все змінилось, коли світ побачила перша книга про Вінні-Пуха.

Алан Мілн одружився у 1913 році, а в 1915 році пішов на службу під час Першої світової війни, хоча і був пацифістом. Демобілізувався у 1919 році.

У 1923 році сім’я переїхала до Північного Уельсу. Нескінченні дощі тримали письменника у вимушеній бездіяльності, зате похмуре небо і шелест дощу, чутний в альтанці, де він проводив більшість часу, давали йому натхнення і згодом з’явилась збірка поезій під назвою «Коли ми були зовсім маленькими». Він писав про сина і для сина. І сумно читати нам, ідеалістам, що потім у своїх мемуарах Кристофер Робін напише, що батько спирався не на власний досвід спілкування з ним, а на загальні уявлення. Відповідно деяких свідчень спілкування, як такого, власне і не було. Всі питання виховання в сім’ї були віддані на відкуп улюбленій няні хлопчика.

Іронія долі полягає в тому, що сам Мілн був впевнений, що він не пише ні дитячої прози, ні дитячих віршів. Він звертався до дитини в кожному з нас. Кажуть, він ніколи не читав своїх оповідань про Пуха синові, виховуючи сина на творах свого улюбленого письменника Пелема Гренвіла Вудхауза. Згодом Вудхауз вернув йому комплімент і сказав, що Мілн – його улюблений дитячий письменник.

Через рік виходить збірка оповідань «Дитяча галерея», де героями оповідань вже є Вінні-Пух, П’ятачок, Тигра та інші герої, списані з улюблених іграшок сина. Сам Алан Мілн стверджував, що йому нічого не приходилось вигадувати, лише спостерігати за сином та його іграми.

Перша повна книга про кумедне ведмежа і його друзів вийшла у 1926 році, друга – в 1928. Книги мали небувалий успіх і тисячі читачів захоплювались історіями маленької компанії, але Мілну вже не хотілося продовжувати написання історій, адже син підріс і хотілося рухатись далі. Та автор опинився в пастці плюшевого ведмедика і від нього чекали тільки дитячих історій і для всіх він був тепер дитячим письменником. Фахівці критикували інші твори А. Мілна, а читачі вимагали продовження улюблених оповідань. До кінця життя письменник і його син ненавиділи Вінні. Алан Мілн - за те, що той зруйнував його письменницьку кар’єру, а Крістофер – за вкрадене дитинство. Одного разу Мілн сказав: «Я відчуваю, що зіпсував життя Кристоферу Робіну. Треба було назвати мого персонажа Чарльзом Робертом». Хлопчик розізлився на батьків, що виставили його життя на загал, і навіть перестав з ними спілкуватися. Напевно, конфлікт вдалося залагодити і через багато років Кристофер Робін навіть був присутній на церемонії відкриття пам’ятника ведмедю у Лондонському зоопарку. Статуя присвячена Алану Мілну і на фото можна побачити як вже 61-літній Кристофер Робін лагідно гладить героя свого дитинства.

Така сумна історія автора і героя відомої казки «Вінні-Пух і всі-всі-всі». Та пригоди ведмедика Вінні і досі люблять і дорослі, і діти. У 1996 році англійське радіо провело соціологічне опитування і ця книга зайняла 17-те місце у переліку найяскравіших та знакових творів, що були опубліковані у двадцятому столітті. Всесвітні продажі книги про Вінні-Пуха з 1924 по 1956 роки перевищили 7 мільйонів. Як відомо, коли продажі книги складають більше мільйона, видавці просто перестають їх рахувати. А мільйонам вдячних читачів не перерахувати всіх позитивних емоцій, мудрості і життєвих уроків, яких вони отримують від кожної зустрічі із безсмертною книгою. Недарма, 18 січня, день народження Алана Мілна, вдячні читачі ще й назвали Днем Вінні-Пуха.

Вікторія Гейко-Черних, бібліотекар ІІ категорії